Сумар дня на 01. жолтня/октобра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 01. жолтня/октобра 2020 р.

Словацка загранична політика і про Русинів?

В віторок, 29. вересня/септембра, проходила в Уряді про Словаків жыючых за границьом стріча председы того уряду Міляна Яна Піліпа з представниками Округлого Стола Русинів Словациі. За русиньскій Стіл брали на робочій стрічы участ председа Петро Штефаняк і правник Мартін Дуфала. Як інформувал Піліп на своім офіцияльным фанпейджы в сіти Facebook, вєдно зо своіма колеґами рішыли вопрос, о кого бы мала мати Словацка Республика інтерес, ци лем о Словаків, або о вшыткых краян за границьом, в тым Русинів і інчы нацийональны меншыны, якы мают словацкє громадянство. Петро Штефаняк підпорил тоту думку, вказуючы, што Словация мусит дбати на вшыткых еміґрантів, в тым чыслі на Русинів, якы часто жыют тепер в інчых державах Европы. Покля бы Словацка Республика змінила свою краяньску політику, і тота бы не была лем про етнічных Словаків, в практиці бы то значыло, же єднакы можливости, якы мают Словакы за границьом, могли бы мати і люде іншого етнічного походжыня, котры мают коріня на териториі днешньой Словациі. Тема, жебы єднакы права, як мают етнічны Словакы жыючы за границями державы, мали і Русины, была дискутувана і на Світовым Конґресі Русинів, котрый проходил минулого рока.

Лавкы в нашых селах

2020 рік є для Студентского Кружка Бескідскых Провідників в Ряшові вынятковый, бо як раз рівно 50 років тому Кружок был основаный. Для упамятніня той подіі провідникы впали на небанальну думку акциі «50 лавок з нагоды 50. років СКБП Ряшів». Протягом цілого рока помістили 50 лавок в видоковых місцях в Сандецкым і Низкым Бескідах, в Бєщадах і на Погірях. Лавочкы находят ся головні при туристичных шляках. Перше зрыхтували проєкт выконаня солідной, але і легкой до замонтуваня лавкы. Пак Кружок купил потрібне дерево і соспільном роботом його члены зрыхтували 50 лавок. Місця розміщыня лавок выбрали самы провідникы. На каждій лавці находит ся «лоґо 50-літя СКБП Ряшів, а по боках малы табличкы з просьбом, жебы не лишати смітя» – стоіт в комунікаті Кружка. Першы дві замонтуваны лавкы сут специяльны (означены буквами В і З), бо поміщены в базах Студентского Кружка Бескідскых Провідників в Ряшові, значыт в Студентскій Шатровій Базі в Вислочку та при Студентскій Хыжы в Зындрановій. Решта розміщена є од Палениці над Жеґєстовом на заході аж по пут до джерел Сану на сході. Лавочкы поміщено м.ін. на Лацковій, Ротунді, Конечняньскій Яворині ци Лупківскій Перегыбі.

Сербскы Русины про правопис русиньского языка

Вчера, 30. вересня/септембра, од 10.00 год. проходил першый Округлый Стіл ґу новому правописови русиньского языка сербскых Русинів. Вчас стрічы дебатувано над справом правопису бачваньского вариянту русиньского языка. Была вказувана електронічна версия «Правопису словника руского языка» і «Правопису руского языка», котры написал выдатный языкознавця, проф. Михайло Фейса. В зязвку з епідемійолоґічныма обставинами на стрічы могло перебывати окрислене чысло люди. Але ціла конференция была трансмітувана нажыво в сіти Facebook, на фанпейджы Заводу за Культуру Войводиньскых Русинів. Орґанізация інформує і, же кєд мате звіданя на тему конференциі, можете іх посылати на майльовый адрес проф. Фейсы. Награня з конференциі мож одтворити на фейсбуковым фанпейджы орґанізациі.

Нижньошлеска Желізниця з новыма таборами

Як поінформувал Маршалок Нижньошлезского Воєвідства Цезарий Пшыбыльскій, Нижньошлезска Желізниця неодолга буде мала пят новых потягів, котры будут ходити по ріжных трасах Нижнього Шлеска. В віторок была підписана умова про придбаня потягів. Новый табір має сполняти вшыткы найвысшы стандарды. Потягы будут кліматизуваны і будут мати по 250 сідячых місц. Скоріст, з яком будут ходити, то аж 160 км/год. Цілковитый кошт інвестициі то 145 мілийонів злотых. Заряд Нижньошлезского Воєвідства кладе натиск на тото, жебы фурт розвивати желізницю, а через тото побороти соспільне выключыня. Штораз векша сіт получынь дозвалят скоро подорожувати медже найвекшыма осередками воєвідства. Сут добры получыня примірово з Ґлоґова, через Любін, Ліґницю і Вроцлав, дальше ґу Малопольщы, жебы заіхати на Лемковину. Коли одкрыли получыня з Вроцлавя до Ґлоґова, зачали го хоснувати жытелі м.ін. ґміны Рудна, в котрій прожыват найбільше чысло представників лемківской меншыны на чужыні.