Як інформовав Юрій Шиповіч на порталі іҐазеза – Інтернет новинка Пудкарпатськых Русинув, в пятніцю 25-го септембра 2020-го року проходила на Ужгородьскій націоналній Універзіті научно-практічна конференція на тему Формат розвитку односин Україны і країн середньой Европы в контексті впливу гібрідной войны, выборчіх процесів і забезпечіня прав народноснтых меншын.
В рамках той конференції могли участны выслухати і три рефераты, котры дотуляли ся русиньской проблематікы.
На пленарнім засіданю мож было выслухати реферат доцента Михаіла Зана, кандідата історічных наук, під назвов Особливости етноідентіфікації і общественно-політічной репрезентації Русинів у Словацькій републіці і на Україні (за резултатами експертного баданя). Як інформовав Шиповіч, досліджіня робили ся в Ужгороді і в далшых локалітах Закарпатьской области Україны, і в Пряшівскім самосправнім краю на Словакії.
В рамках секційных засідань было мож чути два рефераты на русиньску проблематіку. Юрій Продан, голова Закарпатьского областного научно-културолоґічного общества імени Александра Духновіча, бісідовав о діялности споминаного общества в минулости і сучасности. Шиповіч, котрый є і головов Русиньского културолоґічного клубу, в рефераті занимав ся орґанізачным штруктурованьом Світового конґресу Русинів
Як Шиповіч інформовав, „участь у научно-практічній конференції русиньскых общественных діятелів была прията позітівно другыма участниками, русиньскы рефераты выкликали жывый інтерес і потягли за собов мотузок діскусій.“
Юрій Шиповіч, Юрій Продан і голова Закарпатьского общества чеськой културы Тетяна Сергієнко навщівили в тот день і Научну бібліотеку Ужгородьской націоналной універзіты, котрій подаровали Алманах днешньої русинської літературы 2020, якый пішов до фонфу одділіня краєзнавчой літературы Карпатика.
Жрідло фотоґрафії: Юрій Шиповіч.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА