Ілько Сова з Баюсова прийде до Пряшова

Словацькый народный музей – Музей русиньской културы в Пряшові рихтує далшу інтересну выставку. В четверь 24-го септембра 2020-го року буде проходити вернісаж експозіції Федора Віца під назвов Ілько Сова з Баюсова – выбер із довгодобого русиньского серіалу.

Ілька Сову русиньскый музей плановав уже скоріше, но з причіны пандемії і тота експозіція перенесла ся на пізнішу дату. Приступна буде аж до кінця октобра.

Ілько Сова з Баюсова

Серіал кресленого гумору Ілько Сова з Баюсова, котрый в остатніх майже 30-ох роках мож знати з русиньской періодічной пресы, має уж веце як 46 років. Федор Віцо ся з тым серіалом у 1974-ім році, по примушеній перерві публікованя, вернув до втогдышньой україньской періодічной пресы.

З політічных причін по 1968-ім році, коли приготовив окладку часопису, яка припоминала 1-шу річніцю окупації, было його публікованя заказане і з редакції втогдышнього Культурного союзу українських трудящих, де працовав, быв вышмареный. У 1974 ся му редакція знову озвала односно співпраці і дали му дві можности. Кедьже Віцо повів, же хоче креслити серіал, вырішыв публіковати в ґазеті Нове життя, котра выходила як тыжденник. І так 1-го мая 1974-го року першый раз появив ся на сторінках ґазеты Ілько Сова з Баюсова.

Серіал одвтогды здобывав успіхы і быв веце раз і выставльованый. В році 1984 мала проходити выставка в Домі чехословацько-совітьского приятельства в Братіславі, но была зрушена, што быв сіґнал і про редакцію, котра пак серіал заставила. Уж тексты з того періоду были писаны по русиньскы, хоць офіціално хосновав ся лем україньскый язык.

Зміна пришла із 1989-ым роком, коли пробудив ся і русиньскый рух. 21-го авґуста 1991-го року вышло перше чісло Народных Новинок, котры зачала выдавати Русиньска оброда, і 22-го януара 1992-го року быв публікованый і першый рисунок обновленого серіалу Ілько Сова з Баюсова. Образкы з того періоду видять ся міцно політічны мотівованы, в поріваню з тым, што могло выходити в ґазеті Нове життя, головно з акцентом на проблему народной ідентіты Русинів і на вшыткы з тым повязаны темы.

Ілько Сова одвтогды з дакілько перервами выходить в русиньскій пресі аж до днешнього дня. По выникнутю нового періодіка Русиньской оброды на Словеньску – інфо Русин, выходив серіал довгы рокы в нім, пак ся, по дакількорічній перерві, вернув у 2019-ім році до ґазеты НН інфо Русин, котра представлює споїня історічных Народных Новинок з ґазетов інфо Русин. Як підкреслює Федор Віцо, теперь выходить на основі його властного рішіня.

Федор Віцо

Федор Віцо ся народив 9-го новембра 1944-го року в русиньскім селі Шапинець (втогдішня Чехословакія). Є знамый як карікатуріста і културно-сполоченьскый діятель на Словакії. Од основаня Русиньской оброды быв і їй актівным членом.

Вже в 1960-тых роках быв єдным із вызначных політічных карікатурістів в Чехословакії і публіковав в дакілько найбівшых чеськых і словацькых ґазетах. Быв творцьом популарного серіалю Jánošík, котрый много років выходив в леґендарнім словацькім гуморістічнім часописі Roháč.

Віцо окрім іншого выступав і во філмах, котры были повязаны з русиньсков тематіков. Мож спомянути Ладомирьскы морітаты і леґенды, Іншы світы ці Осадне.

Карікатуры Федора Віца тішять ся облюбі в многых домашніх і загранічных періодіках, з котрыма співпрацовав і співпрацує. Серіал Ілько Сова з Баюсова быв выданый і книжно в 2001-ім році. Книжка была русиньско-словацько-анґліцька. За свої публікації быв нагородженый наприклад Премійов Словацького літературного фонду, Премійов міста Пряшів ці Премійов Чеськой унії карікатурістів.

Є єдным із бойовників, котры довгы рокы намагають ся принавернути Руськый дім в Пряшові назад до рук Русинів і на їх благо. В році 2014 быв Здружіньом інтеліґенції Русинів Словеньска выголошеный за русиньску особность рока.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА