Сумар дня на 3. вересня/септембра 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 3. вересня/септембра 2020 р.

В неділю праздник святого Максима Ґорлицкого

В суботу, 5. вересня/септембра, в ґорлицкій православній катедрі св. Тройці зачнут ся шторічны святкуваня праздника священномученика Максима Ґорлицкого. Свято зачне ся о 17.00 год. Всеночном. В неділю, 6. вересня/септембра, коли православна Церков споминат на святого Максима, о год. 8.30 буде правленый акафист перед мощами святого, пак пройде привитаня владык і дальше о 10.00 год. зачне ся архієрейска Божеска Літургія. Як сме уж інформували, праздникови свщм. Максима од парох років товаришыт і єднодньове поломництво, якє і того рока рушыт зо Ждыні по ранішній Службі Божій, яка зачне ся в суботу о 5.00 год. в тамтышній православній церкви. Поломникы підут через Ґладышів, Маластівску Маґуру, Прислоп, Новицю і Білянку, жебы конечно встигнути на Всеночну, зачынаючу святкуваня в Ґорлицях.

Одобрали Лемкам язык

Вчера на сайті Стоваришыня Лемків явил ся комунікат зо становиском односячым ся до антилемківской і антидемократичной поставы Всеукраіньского Товариства Лемківщына. Члены Стоваришыня Лемків выразили свій непокій в звязку з заявом Товариства Лемківщына, котра явила ся на сайті той орґанізациі 14. серпня/авґуста 2020 рока. В заяві, до котрой односит ся Стоваришыня Лемків в своім комунікаті, Товариство Лемківщына пише, же ніт лемківского языка, а Лемкы то частина украіньского народу. Тота антилемківска постава то одповід на зложену до Президента Украіны петицию, жебы вызнати лемківскій як язык на державным рівни Украіны і надати му особливый статус в розумліню украіньскых законів. Особу, котра зложыла петицию, Товариство Лемківщына назвало провокатором, а саму ініциятиву окрислили як «ганебну». Товариство зажадало, жебы петиция была знята. Кєд петиция не буде выцофана, верхушка Товариства застерегла собі право до повідомліня одповідніх служб. Стоваришыня Лемків согласно выразло спротив в однесіню до той антилемківской поставы. Дальше в своім комунікаті Стоваришыня пише, што незалежно од нацийональных поглядів і од інтенций внескодавці, каждый чловек має право до свободы думаня, слова і власных переконань, бо тото вшытко єст основом демократичного світа.

На Словациі школы з русиньскым языком

Од того шкільного рока, якій зачал ся 1. вересня/септембра, прибыли на Словациі дві школы, котры мают офіцияльный статус – основна школа з навчаньом русиньского языка. Іде о основну школу на ул. Коменьского і основну школу на ул. Духновичовій в Меджелабірцях. Владимір Противняк, председа Містной Орґанізациі Русиньской Оброды на Словациі в Меджелабірцях, повіл, што є то історична хвиля про Русинів. Обидві основны школы, котры в місті сут, будут такым способом мати русиньскый язык в рамках рядного проґраму вчыня як предмет. Дотля ся русиньскій язык вчыл в тых школах в рамках додатковых лекций в кружку. В школі при ул. Коменьского од нового шкільного рока будут ся русиньского вчыти першоклясникы і другоклясникы. Зас в школі при ул. Духновичовій покля што русиньскій язык буде лем в першій клясі.

З Мушыны ґу Пивничній біциґльом

Закінчыла ся будова роверовой стежкы, якой пут веде з Мушыны до Пивничной. Траса єст уж зрытувана, але іщы ю технічні провіряют. Стежка веде через надпопрадскы, в тым і рысиньскы села по словацкій стороні границі. Єст она получена з долшом, котра веде через Бардиівскы Купелі, Креницю, Мушыну, Пивничну, Щавницю і Вышні Ружбахы. Буде то єдна з красшых біциґльовых пути, што єднат місцевости по лемківскій і пряшівскій части Карпатской Руси.