Мєчыслав Карлович (1876-1909) был польскым композитором і дириґентом, автором веце як стох пісен та ріжных оркєстровых творів, в тым 6 симфонічных поем. Был представником напряму пізного романтизму.
Вродил ся на Литві. Выховувал ся в музичній атмосфері. Мати любила співати пісні, а отец, Йоан, етнолоґ і професор лінґвістикы, грал на фортепіано і товаришыл жені в домашнім музикуваню.
Молодый Мєчыслав вчыл ся в школах в Гайдельберґу, Празі, Дрездені, Варшаві. Пак продолжал студиі в Берліні, де піднял композиторскы студиі. Пісні його авторства становлят скарб польской вокальной літературы. Написал музику м.ін. до вершы Казімєжа Пшервы-Тетмаєра, Мариі Конопницкой, Ігнатия Красіньского ци Адама Асника.
Давна любов до гушель принесла «Концерт на гушлі ля-мажор» (до выслуханя в проґрамі). Серию оркєстровых творів зачала складаюча ся зо штырьох части «Серенада» на смыкы, пак была театральна музика, симфонія «Одроджыня» (до выслуханя в проґрамі), дале – поемы і інче.
Карлович был высокій, выспортуваный. Был одданым фотоґрафом, любительом Татер (брал участ в одкрытю колибы над Морскым Оком). Публикувал описы своіх татряньскых пути. Вчас самітной експедициі на лыжах згынул під сніговом лявином.