Сумар дня на 2. липця/юлия 2020 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 1. липця/юлия 2020 р.

Ситуация по зливах штораз ліпша

Хоц сутиация на Лемковині єст дост байка, то гірше мают ся поєдны части Пряшівщыны по остатніх зливах. Помалы стабілізує ся сутиация в селах, што граничат з Лемковином, Бехерові, Зборові і Хмельовій, в котрых выголосили наперед третій ступін зливового загорожыня. Найвеце шкід є на сельскых путях і на току, котрый справує Словацкій Водогосподарскій Подник. Староста Бехерова Йосиф Ґмітерко про словацку аґентуру TASR бесідувал, же вода заляла пивниці в приблизно десятьох хыжах, люде пришли о уроджай і звірята. Шкоды натепер не сут фінансово порахуваны. Жытелі мают надію, же зливы ся не повторят. Ситуация была вчера уж стабілізувана і в Зборові, через котрый тече потік Каменец, з якого вода заляля споминаны села.

Кампанія тырват, але як голосували на Лемковині?

В Польщы тырват кампанія перед другым етапом президентскых выборів, якій єст заплянуваный на 12. липця/юлия. О становиско президента Польщы борют ся актуальный президент Анджей Дуда і Рафал Тшасковскій, теперішній президент Варшавы. По опубликуваню Державном Выборчом Комісийом остаточных результатів першого етапу выборів знаме, як голосували жытелі Лемковины. Загально мож подати, што выграл Анджей Дуда. Заєдно призрийме ся ближе найвеце лемківскому реґіонови в ґорлицкым повіті. В самым повіті на Дуду заголосувало 60,94% выборців. Другє місце занял Рафал Тшасковскій, котрый отримал 16,79% одданых важных голосів. Призераючы ся ближе ґміні Устя Рускє, на обшыри котрой жыє найвеце осіб декляруючых лемківску нацийональніст в границях Лемковины, видиме, што ту Анджей Дуда отримал дакус гіршый результат в порівнаню до повіту, бо 51,85%, што дало в сумі 1763 голосы одданы в тій найвеце лемківскій ґміні. На його конкурента, Рафала Тшасковского, заголосувало 20,71% выборців, што дає чысло 704 голосів. Третє місце занял безпартийный Шымон Головня. Разом одданых голосів в ґміні Устя Рускє было 3400. Фреквенция была подібні высока як в цілій державі, бо праві 61%. Комісиі находили ся м.ін. в такых селах як Ґладышів, Ждыня, Смерековец, Ганчова, Брунары ци Снітниця.

Русины в ефірі

Музей Русиньской Культуры в Пряшові орґанізує дальшу подію. Тым разом буде то акция під назвом «Русины в ефірі… уж 90 років». То назва проґраму, котрый ся одбуде в нашым музею 9. липця/юлия 2020 р. о 17.00 год. Як інформує музей, в проґрамі будут припоминаны не лем зачаткы радийового высыланя про Русинів, котре перед 90 роками рыхтувал чехословацкій радийожурнал про Русинів Підкарпатской Руси і пряшівского реґіону, але і людe, котры з ним спілпрацували. В рамках проґраму буде выступувала і перша дама русиньского фольклору Марка Мачошкова, котра в тым році святкує свій округлый жывотный ювілей. Споминати придут і акторы Театру Александра Духновича в Пряшові, тішыти ся можете і на сучасного знаного співака Штефана Штеця, редактора русиньского высыланя RTVS з Кошыц. Рекомендуєме і мы сесу подію, як перше наше радийо про Русинів в Польщы.

Пожарникы з новыма поіздами

Малопольскы Охотничы Протиогньовы Стражы отримают новы стражацкы поізды. Інвестиция єст можлива завядкы дотациі Міністерства Внутрішніх Справ і завдякы середкам цільовой резервы державного буджету. Для потреб малопольскых охотничых пожарників будут придбаны 52 новы авта, котры будут коштувати 40 мілийонів злотых. Два з них будут переданы до Охотничых Протиогньовых Стражы на обшыри ґорлицкого повіту – до Вуйтовой і до Брунар на західній Лемковині. Промесы на поізды были переданы стражакам через малопольского воєводу Пьотра Цьвіка і малопольского воєвідского коменданта Державной Протиогньовой Стражы. Вартіст єдного автомобіля то близко 760 тис. зл. В Малопольщы єст понад 70 тис. охотників, котры сут зорґанізуваны в 1360 єдиницях Охотничой Стражы.