Сумар дня на 18. червця/юнія 2020 р.

Приносиме  вам  сумар  медияльной  ґрупы  ЛЕМ.фм+  на ден 18. червця/юнія 2020 р.

Літні семінары карпаторусиністикы онляйн

Через остатніх десят років в місяци червци/юнію приходили з цілого світа вшыткы заінтересуваны русиньском історийом, языком і культуром до Пряшова на літню школу, котру орґанізує Пряшівскій Університет вдяка Інститутови Русиньского Языка і Культуры. Знаме уж, што єденадцетый річник Studium Carpatho-Ruthenorum 2020 был з причыны пандеміі одкликаный, але з альтернативом про заінтересуваных приходит Карпаторусиньскій Дослідничый Центр в ЗША вєдно з Фундацийом Джона і Олены Тімо. Америцкы Русины вырішыли, же тот рік зорґанізуют онляйн літні семінары, в рамках котрых будете годны выслухати і лекциі нашых найвызначнійшых науковців з Пілнічной Америкы. Разом літніх семінарів буде шіст. Розділены будут по два на каждый місяц, од червця/юнія по серпен/авґуст. Тематично будут односити ся до великых особности серед америцкых карпатскых Русинів. Семінары будут проходити як відеоконференциі через аплікацию Zoom і будут в анґлицкым языку. Медже лекторами сут інтересуючы мена, добрі знаны в науковых русиньскых кругах, м.ін. Павел Роберт Маґочій, Елейн Русинко, Патриция Крафчык, Нік Купеньскій ци Богдан Горбаль. Детальный проґрам стріч находит ся на нашым інформацийным портали.

Діґіталізация карт ґорлицкого повіту

В ґорлицкым старостві одбыла ся стріча онляйн з головным ґеодетом державы, Вальдемаром Іздебскым. Бесідувано о модернізациі мап ґорлицкого повіту. Вчас стрічы был представленый продукт Головного Уряду Ґеодезиі і Картоґрафіі – ґеопорталь. На жаль не вшыткы ґміны мают здіґіталізуваны мапы. В вельох припадках, в тым на обшыри ґорлицкого повіту, сут то фурт лем самы сканы мап. Головный ґеодета надіє ся, што неодолга вшыткы мапы будут в професийональным цифровым виді. Для приміру, ґорлицкій повіт то 83 ґеодезийны части, 24 з них уж змодернізували, а 57 жде на тот процес. Ґорлицкє староство веде роботы звязаны з модернізацийом евіденциі ґрунтів і будинків. Як ся вказало, великє чысло мап, што ся односят до обшыри ґорлицкого реґіону, то спадковина сперед 100 років, з часів Австриі. Іх діґіталізация то дост трудный процес. Неодолга зачнут ся працы звязаны з діґіталізацийом карт для ґмін Бобова і Ропа. В ґміні Ропа будут діґіталізувати мапы для нашых сел – Лося і Климківкы.

Додрук книжкы «Церкви і іконы Лемковины»

Як інформує Выдавництво Лібра, по вельох звіданях од чытачів, вкінци успішно повело ся провести додрук книжкы «Церкви і іконы Лемковины» авторства Ярослава Ґємзы. Кінцьом червця/юнія мают быти розосланы до очочых першы додрукуваны примірникы. Другє выданя было поправлене і дополнене новыма інформациями. Єдным з новых елементів єст ікона Архангела Гавриіла зо XIV ст. з церкви св. Параскєвы в Дальовій. Книжка «Цекрви і іконы Лемковины» єст монументальным твором, в котрым комплетні представлена єст церковна артистична культура з обшыри Лемковины, вміщена в контекст руско-візантийской штукы. Публикацию отверают 4 вступы. Три першы были написаны через римокатолицкого, грекокатолицкого та православного духовных, четвертый єст вводным словом автора – Ярослава Ґемзы. Книжку мож придбати на сайті Выдавництва Лібра, або выпожычыти в Бібліотеці Руской Бурсы в Ґорлицях.

15. річниця меншынового закону

Дім Польско-Німецкой Спілпрацы і Маршалківскій Уряд Опольского Воєвідства рыхтуют днес, 18. червця/юнія, дебату онляйн з нагоды 15. річниці схваліня закону о нацийональных і етнічных меншынах та реґіональным языку. В звязку з фурт обовязуючыма ограничынями дебата буде проведена в формі віртуальной сесиі. Гістми будут проф. Ґжеґож Януш з Університету Мариі Кюрі-Склодовской, котрый єст єдным зо спілавторів Уставы, Рафал Бартек, ведучый Соспільно-Культурного Товариства Німців на Опольскым Шлеску, та др Григорий Куприянович, ведучый Украіньского Товариства і спілведучый СКУтНіЕМ. Як подают орґанізаторы, хтіли бы побесідувати з гістми о обставинах возникніня закону, як тіж о тым, што з него выникат для меншын і як выглядат реалізация його записів. Дебата буде трансмітувана в сіти Facebook на профілю Дому Польско-Німецкой Спілпрацы.