Сумар дня на 16. червця/юнія 2020 р.

Приносиме  вам  сумар  медияльной  ґрупы  ЛЕМ.фм+  на ден 16. червця/юнія 2020 р.

Другій етап модернізацийных прац над Климківком

В ґміні Ропа зачал ся другій уж етап модернізацийных прац при берегах Климківкы. Озеро Климківка, хоц так направду є ретенцийным резервуаром, од долшого часу тішыт ся великом популярністю серед жытелів ґорлицкого повіту і не лем. Вшытко за справом чудовых краєвидів і спокою, котры притігают туристів. Не так давно тому закінчено першый етап прац, в рамках котрого выбудувано каскадову естакаду рахуючу 150 м. Не єст то іщы конец прац над озером. Тепер тырват будова ватряного задашыня з санітариятом та нового паркінґу. Окрем того буде помост, котрый мож буде розберати на зиму, і аж пятнадцет компактных пляж. Інтересуюча є тіж ідея побудуваня 4-кілометровой стежкы, яком буде мож гуляти, іздити на ровері, а зимом і на лыжах. Туристичный сезон над Климківком зачал ся в понедільок, 15. червця/юнія, товды тіж свою діяльніст на тій обшыри зачали водна страж поліциі і Водна Охотнича Ратункова Страж.

Via Carpatia готова до 2025 рока

Міністер інфраструктуры Анджей Адамчык оголосил, же до 2025 рока до хоснуваня оддана буде Via Carpatia. В суботу, 13. червця/юнія, на пресовій конференциі в Нємцях, што ся находят під Люблином, заповіл він оголошыня конкурсу на будову фраґменту той медженародной трасы, цілю якой є получыти пілнічну і полудньову Европу. Адамчык зазначыл тіж, же Via Carpatia то част проґраму партиі Право і Справедливіст, а ініциятором был президент Лех Качыньскій. Додал тіж, же дорога повязана єст з проєктом Триморя, автором котрого є президент Анджей Дуда. Директор люблиньского одділу Ґенеральной Дирекциі Державных Доріг і Автострад, Мирослав Чех, повіл, же закінчено уж етап рыхтуваня інвестициі і внет оголосят конкурс на більше як 23 км експресовой дорогы С19 [S19] з Люблина до Любартова, котра буде частю трасы Via Carpatia. Дальшых шіст одтинків С19 в пілнічній части люблиньского воєвідства єст на етапі проєктовых прац, а два ся будуют. Разом через люблиньскє воєвідство ішло буде коло 200 км заповідженой дорогы, а кошт такой інвестиці рахуваный є на більше як 6 млд зл. Головным заложыньом трасы Via Carpatia є получыня Литвы,Польщы, Словациі, Мадяр, Болгариі і Грециі.

Нижньошлезска Желізниця помалы зачынат нормально фунґувати

1. червця/юнія Нижньошлезска Желізниця вернула 52 курсовы потягы. Сут то головно штоденны трасы, окрем того вернули тіж получыня до туристичных місцевости. Є то єднак лем 70% стандардовых курсів Нижньошлезской Желізниці. Є то проблемове для доізджаючых до роботы в містах Нижнього Шлеска. Менше чысло курсів дале не дозвалат на безпроблемове функцийонуваня пасажерів. Не знатя і коли вернут одкликаны получыня. Власти Нижньошлезской Желізниці цілый час глядают найліпшого розвязаня для пасажерів і фірмы, беручы при тым до увагы ограничыня і фреквенцию. Желізниця подала, же в найблизшым часі вернут медженародны потягы до Чех і Німец, але докладной даты іщы не подали. Інакше єст в Малопольщы, де од неділі, 14. червця/юнія, Малопольска Желізниця привернула стандардову транспортову оферту.

«З істориі православной церкви на Словациі – Утверди, Боже»

В Музею Русиньской Культуры в Пряшові мож обзерати выставу пн. «З істориі православной церкви на Словациі – Утверди, Боже». Експозиция тыкат ся істориі православной церкви до 1948 рока. В рамках выставы мож видіти церковны книгы од 17-го до 19-го столітя, богослужебны ризы, іконы з пілнічно-східньой Словациі ци частину іконостасу з днес уж неістнуючого села Руське. Окрем богослужебных риз на выставі находят ся тіж ризы русиньского реґіонального філософа, поеты, теолоґа і драматурґа Владиміра Соловєвова, пароха в селі Лютинка. Выстава тырвала буде до 2022 рока.