Сумар дня на 12. червця/юнія 2020 р.

Приносиме  вам  сумар  медияльной  ґрупы  ЛЕМ.фм+  на ден 12. червця/юнія 2020 р.

Перше засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын

На 17. червця/юнія т.р. скликане є перше в тым році засіданя Спільной Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын. Причыном першой тогорічной стрічы аж в половині текучого рока была пандемія коронавіруса і рестрикциі, за котрыма не мож было проводити того рода сртіч. Сеса, подля усталеного порядку, початково была назначена на місяц марец. В плянах сут бесіды о державній політиці взглядом меншын ци про реформу систему освіты, котрый так само тыкат ся меншынового вчыня. В звязку з пандемійом, мают быти ведены бесіды о ситуациі поєдных меншын в тых нелегкых обставинах. Порушана має быти справа рыхтуваня ся державных інституций до повселюдного спису, котрый заплянуваный на 2021 р. В проґрамі засіданя вычыслено тіж інчы темы. Мают нима быти вручыня покликань для новых членів Комісиі і бесіда на тему заложынь Проґраму соспільной і громадяньской інтеґрациі Ромів в Польщы в роках 2021-2030. Буде розчытаный семый рапорт тыкаючый сутиациі нацийональных і етнічных меншын та реґіонального языка в Польскій Республиці, котрый рыхтує Міністер властивый до справ віроісповідань та нацийональных і етнічных меншын.

Свидник выникнул з получыня двох русиньскых сел

Місто Свидник выпустило серию почтовых карток з нагоды 665. річниці першого писемного документу про місто. Автором сериі є локальный аматорскій фотоґраф Душан Іґнац. На почтівках мож видіти аеропорт, памятник совітской арміі, памятник армадного ґенерала Людвіка Свободы, скансен і церков в скансені. Власти міста хотят, жебы жытелі дарували карткы людям з цілой Словациі і тым самым мотивували іх познати історию і культуру краіны над Дукльом, а в консеквенциі – жебы приіхали гев на вакациі, або урльоп. Місто через тото реаґує і на ситуацию в покоронным періоді. Місто Свидник, якє знаме днес, выникнуло аж в 1944 році зо злучыня двох русиньскых сел – Вышнього Свидника і Нижнього Свидника, і – так по правді – то 665. річниця односит ся до першого документу тыкаючого Вышній Свидник. Был то документ Яґерской Капітулы з 28. червця/юнія 1355 рока. Нижній Свидник першый раз в писаных джерелах споминают аж на початку XV столітя.

Будут ремонтувати замок старостів Мушиньского Ключа

В Мушыні плянуют реновацию і розбудову руін ХІV-вічного замку. Місто здобыло нову згоду консерватора памятників на історичны розвязаня той конструкциі. Першый плян реконструкциі дакус ся ріжнил од теперішнього, в котрым хоснуваны будут історичны, а не модерны розвязаня. Замок в Мушыні є єдным з найбарже характеристичных памятиків бывшой Мушыньской Державы, котрой жытелами были головні Русины зо сел західньой Лемковины, польскє соспільство зосереджене было головні в містах – Мушыні і Теличы. Мушиньскій Ключ фунґувал од ХІІІ до ХVІІІ ст. Руіны середвічного оборонного замку возносят ся на верху Замковой Горы. Замок збудували з фундациі краківскых єпископів, якы заряджяли Мушыньскым Кресом. Замок был сідибом старостів. На його обшыри парукрат вели уж археолоґічны роботы, але дале до кінце не знатя, як выглядал, бракує тіж документів. В 2019 році власти достали унійну дотацию высокости 8 млн зл., жебы одбудувати стражничу вежу і підношеный міст.

Про «Нєбо над Керестуром» та не лем

В понедільок, 8. червця/юнія, в Русиньскым Культурным Ценрі в Новым Саді одбыла ся мультімедияльна стріча, котрой гостьом была Ірина Гарди-Ковачевич, русиньска писателька. Споминала она про початкы свого писаня, роботу в редакциі Рускє Слово, бесідувала і о Рускым Керестурі та Новым Саді, місцях, котры найчастійше находят ся в єй творах. Прочытала тіж і два стихы, котры недавно написала. Стріча обогачена была музичныма выступами Івана Лікара. Ірина Гарди-Ковачевич то жытелька Руского Керестура. Вєдно з журналистичном роботом зачала і свою літературну творчіст. Робила в споминаній ґазеті Рускє Слово, была редакторком молодіжного часопису войводиньскых Русинів МАК. За книжку леґенд і приповідок «Нєбо над Керестуром» здобыла в 2016 році Премію Мирослава Стрібера, котру признає Общество Писателів Войводины. Жырі ствердило, што єй творчіст є овплывнена майстром славяньского оповіданя – Ґоґоля.