Франка Сезара причысляют до епіґонів романтизму, як іде о стиль, то занимал місце медже Ф. Лістом і Р. Ваґнером а К. Дебюссі. В творах з богатом мелодичном інвенцийом навязуал до поліфонічной технікы Й. С. Баха, особливі до пізной творчости Л. ван Бетховена.
Франк Сезар был бельґійскым композитором, але оселил ся во Франциі. В роках 1835-36 приватні студиювал в Парижы в A. Рейхы (контрапункт) і П. Циммермана (фортепіан). По отриманю французского громадянства вступил до Парижской Консерваториі, котрой єднак не скінчыл. По лишыню учельні робил як кантор, орґаніста і учытель.
На його талант увагу звернул Ф. Ліст, котрого Франк особисто познал. Франк вславил ся симфонічном творчістю, але тіж камеральном і орґановом.
В проґрамі выслухате симфонічну поему «Les Éolides» з 1876 рока, найзнаменитшу композицию Ц. Франка – симфонію Д мінор, яку по двох роках скінчыл в 1888 році, симфонічну поему «Le Chasseur maudit» та творы од інчых клясиків.