Перед сто роками Підкарпатьска Русь дістала першого ґубернатора

29-го фебруара 1920-го року была прията Конштітуція Чехословацькой републікы, котра зачала юрідічно діяти о дакілько днів пізніше, 6-го марца. В тій конштітуції находила ся і автономія Підкарпатьской Руси, ку котрій наконець за 1-ой Чехословацькой републікы не дішло.

Но наперек тому Підкарпатьска Русь дістала посаду ґубернатора. За першого быв выменованый Ґриґорій Жатковіч. Стало ся так 5-го мая 1920-го року, од чого минуло точно сто років.

Высокы ідеалы і реаліта

Приятя конштітуції быв важный акт. До того часу ся рядило подля дочасной конштітуції. В новій ся знова потвердили прінціпы, на котрых была републіка од початку будована.

В їй преамбулі, єднако як в америцькій конштітуції, в мені цілого політічного народа чехословацького выголошовало ся, же їй цільом є „укріпити досконалу єдность народа, запровадити справедливы порядкы в републіці, забезпечіти покійный розвиток отцюзнины чехословацькой, быти на благо вшыткых гражданів і забезпечіти благословліня свободы будучім поколіням.“

5-го мая презідент Чехословацькой републікы Томаш Ґарік Масарік выменовав на пропозіцію влады ч. 356 Збіркы законів і наряджінь Ґриґорія Жатковіча дочасным ґубернатором Підкарпатьской Руси, Петра Еренфелда віцеґубернатором і Франтішка Благу адміністратором Цівілной справы.

Хоць автономія Підкарпатя была записана в конштітуції, была і предметом мірного договору з 1919-го року, і выменованя ґубернатора быв лоґічный крок, реаліта была інша.

Досправдовы власти были і по выменованю Жатковіча за ґубернатора в руках чеського урядника, віцеґубернатора Петра Еренфелда. Віцеґубернатор быв прямым надрядженым вшыткым цівілным державным урядам, быв посередником про контакты меджі чехословацьков владов і урядами Підкарпатьской Руси і співпідписовав вшыткы ґубернаторовы акты.

Віцеґубернатор мав і окремы рішучі власти, міг ся в будьякім припаді докликати на владу. Было лем вопросом часу, коли меджі ґубернатором Жатковічом і віцеґубернатором Еренфелдом дійде ку нерішытельным конфліктам, што ся наконець і стало.

Абдікація і далшы ґубернаторы

В марці 1921-го року Жатковіч абдіковав із свойой функції. Скламаный з політінчой сітуації, конкретно з того, же Прага не понаглять з автономійов і ґубернатор є лем ляльков, над котров стоїть чеськый урядник, вернув ся до Споєных штатів Америкы, де жыв і перед выникнутьом републікы. Чехословакію пак безпрестайно крітіковав у многых своїх роботах. „Милосердным“ ку Чехословакії зачав быти знова аж по зачатку 2-ой світовой войны, коли знова вернув ся ку думці, же найліпшов путьов про Русинів, є быти по войні знова в державі з Чехами і Словаками.

Другым за порядком ґубернатором став Антоній Бескид, но тот быв выменованый аж о дакус пізніше, 14-го новембра 1923-го року, і на тій посаді зістав аж до свойой смерти в юні 1933-го року. В роках 1933 аж 1935 быв на посаді ґубернатора чеськый урядник, од 1923-го року віцеґубернатор, Антонін Розсіпал.

Далшым ґубернатором, Од 1935-го року, быв Константін Грабарь. По Мніховскім діктаті го чехословацькый премєр Ян Сіровый одкликав ку дню 9-го октобра 1938-го року і за ґубернатора выменовав Івана Парканія. В тім часі уж ішло о такзвану другу републікы, помніховску. Парканій на тій посаді не быв довго. Меджічасом выникла автомна влада Підкарпатьскоой Руси і якраз премєр автономной влады Андрій Бродій примусив Парканія одыйти з функції.

Пак вже слідовало дефінітівне розбитя Чехословакії, цілкова окупація Підкарпатьской Руси гортійовскым Мадярьском і Друга світова война. Функція ґубернатора ани позіція Підкарпатьской Руси ся по войні вже не обновила.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА