Якы сут Бєщады, то каждый знат – красна, кус іщы дика, а кус уж змелена туристичным рухом гірска ґрупа на полудньовым сході Польщы. Найти такого вандрівника, што іщы не был в тых горах, барз уж трудно. Кілько сме виділи красных, запераючых дых з грудях знимок, як то полонины ся зеленят на яр і як роблят ся червены на осін. Але ци хтоси подумал, як тоты чудеса возникли? Што ся поробило в минулым, же маме полонины – такє явиско, што не являт ся ниґде більше в польскых горах? І што ся буде діяло, коли в результаті ґлобального отепліня змінит ся тіж климат в Бєщадах? Днес підеме не лем на просту вандрівку дальшыма туристичныма шляками по Ветлиньскій і Цариньскій Полонинах, обзераючы ландшафты докола, але тіж заглубиме ся в тото «як», «коли« і «што» ся діяло, же можеме присмотрювати ся тым чудесам.
Перше треба повісти о рослинных плянтрах, якы маме в Карпатах. Найліпше описує тото схема выже. Ідучы од самой долины, маме погіря, пак од 600-700 м н.м. плянтро з листятыма або мішаныма лісами. Пак од ок. 1100-1200 м н.м. зачынат ся обшыр, в котрій домінуют смерекы і інчы шпильковы дерева. А выже то уж маме плянтра, котры найдеме лем в Татрах, на Бабій Горі і в Судетах – субальпійскє, альпійскє і субнівальне. Як ся добрі присмотриме ґрафіці, то видиме, же в Бєщадах ситуация єст кус інча – одраз по плянтрі з листятыма або мішаныма лісами маме альпійскє. Чом так єст? То треба вернути ся пару тисячів років і провірити, якій товды мали сме климат на світі.
То буде уж остатній науковый абзац, обіцюю. Звернийме увагу на тоту, не так скомплікувану схему. Тепер жыєме в періоді, якій называт ся голоцен – єст він од 10 тис. років, од закінчыня остатнього леднякового періоду. Чорна ленія вказує нам, яка была температура на світі. Видиме, же раз было теплійше, раз холоднійше. І то як раз в тых холоднійшых періодах рослинны плянтра в горах переносили ся на низшы высоты. Тепер можеме уж лем філософувати, але єст в тым і правда, же бєщадскы полонины сут реліктом по холоднійшым періоді, коли субнівальне плянтро могло выступувати натуральні в тых горах. Пак пришло отепліня і плянтра гірскых лук і лісів пересунули ся на парусот метрів догоры, як то видиме днес. Чом в такым выпадку субнівальне плянтро не зникнуло? Гев сут лем теориі, же форма терену, скалковы верхы і добре світло причынили ся до того, же высокогірска рослинніст приняла ся гев.
І так днес можеме вандрувати верхом полонин і чути, же досвідчаме чогоси старого, же ходиме по релікті з давной епохы. Очывидно полонины і іх обшыр зміняли ся в істориі. Діяльніст чловека, населіня, пастырство і выруб лісів збільшыли поверхніст полонин. Протягом остатніх 30-ох років і од часу, коли більшіст обшыри Бєщадів єст під державном охороном, можеме обзерати, як природа вертат до свойой первістной формы. А яка єст тота первістна форма?
Бєщады сут горами найменше подібныма до решты польскых, карпатскых пасм. Вельо гев ґатунків рослин, дерев, квітя, якы можеме тіж найти в Болгариі ци в полудньовых, румуньскых Карпатах. Структура лісів тіж єст інча – натуральным лісом для Бєщадів єст бучына, а не смеречына. Збільшыня ся выступуваня бука обсервує ся в остатніх десятлітях. «Борба» бука зо смереком зрештом не од вчера проходит в Карпатах. Смерек єст реліктом з леднякового періоду, а бук любит теплійшый климат і зато «вандрує» цілый час на пілніч Европы. Обнял уж своім засягом Бєщады і стал ся іх символом.
А як то буде в будучым? Ци дальшы поколіня будут мати шансу на вандрівкы бєщадскыма полонинами? Того докладні не знаме, але знаме, же як буде проґрес ґлобального отепліня, то засягы рослинных плянтер будут іти выже і выже. Уж днес видиме несмілы рухы некотрых смереків, котры прібуют роснути на вітряных убочах Цариньской ци Ветлиньской Полонин.
джерела знимок:
фот. 1, 3, 12-13 Wikimedia Commons
фот. 2. https://gorskiewojaze.blogspot.com/2013/03/pietra-roslinne-w-gorach.html
фот. 2, 4-11, 14 Якуб Зиґмунт