Миколай Римскій-Корсаков, «З повагом», просит Павел Малецкій – неділя, 20.00 год.

Уважают го за вітця оркєстрациі, зато што в мастерскій спосіб володіл оркєстром. Был представником тзв. Могучой Громады, ґрупы росийскых композиторів другой половины ХІХ ст.

Миколай Римскій-Корсаков (1844-1908) початково не плянувал професийні присвятити ся музиці. Едукувал ся в Морскым Корпусі в Петерсбурґу (1856-62), а по його скінчыню поплынул 3-річным рейсом довкола світа. Аж в 70. роках ХІХ ст. піднял самодільны систематичны студиі в обшыри контрапункту і перередаґувал вельо своіх скоршых композиций. В 1871 р. остал професофом консерваториі в Петерсбурґу. Был ціненым музичным педаґоґом. Двакратні презентувал ся як композитор і дириґент в Парижы – в 1889 та 1907 р.

В творчости зосереджал ся на драматичній музиці, в його операх домінує тема бай, сут в них вказуваны леґендарны і історичны образы з жытя Росиі, лібретта основаны сут на творах выдатных росийскых поетів. Симфоніча творчіст Римского-Корсакова ма в великій мірі проґрамовый характер, подібні як в операх переважат фантастична тематика. Композитор часто вводил елементы сходу. Особливе значыня в симфонічных творах має інструментация, одзначаюча ся богатством барв, ориґінальном композицийом інструментів, ефектами контрасту при єдночасным захованю привидности фактуры.

Ціла творчіст композитора насычена є елементами росийского музичного фольклору, вводил народну мелодику з єй тональныма приметами, але не резиґнувал з розвиненой тональной гармонікы.

В проґрамі почуєте м.ін. сифмонічну суіту оп. 35 «Шехерезада», «Іспаньскій Каприс» оп. 34 та выбраны композициі інчых клясиків.