Пряшівскый край рахує з векшыма вытратами і меншыма прибытками. Хоче утримати робітность

Знижіня поділовых дани в повязаню з новым коронавірусом є про Пряшівскый самосправный край (ПСК) выраховане затля на 38 міліонів евр. На бріфінґу то в понедільок 6-го апріля 2020-го року повіла ведуча Одділіня фінанцій ПСК Даґмар Олекшакова.

Інформовала о тім словацька пресаґентура TASR. Як повів пряшівскый жупан Мілан Маєрьскый, утримати хотять в краї головно робітность.

Є менше прибытків, вытраты роснуть

Подля Олекшаковой грозить, же знижіня прибытків фінанцій буде іщі векше, кедьже прийде і до знижіня прибытків зо вступного в културных заряджінях, з плачіня за інтернаты і плачіня в іншых школьскых заряджінях, котры справує ПСК. Край подля Олекшаковой зачінать реалізовати шпоровливы крокы.

За їй словами на другім боці ПСК роснуть вытраты повязаны з кроками проти пошырьованя нового коронавірусу в соціалных заряджінях, на урядах, ці в іншых орґанізаціях, котрых ПСК є зряджовательом. Далшы вытраты має край зо штрирьома інтернатами, до котрых были даны до повинной карантены репатріанты. Цілковый фінанчный ефект крізы затля раховати не хотять, кеждьже не є знаме, коли сітуація коло коронавірусу скінчіть.

Край хоче утримати робітность

Як повів председа ПСК Мілан Маєрьскый, в першім шорі хоче край утримати робітность. Найблизшы два рокы подля нього не будуть найвекшыма інвесторами в рамках краю пріватны компанії, а публічны інштітуції.

„Вуде то передовшыткым Высшый теріторіалный цілок або держава через свою Словацьку справу драг, може автострады. Зато маєме нагаму выужыти фінанчны средства, котры нам приходять з поділовых дани, передовшткым на інвестованя до краю, жебы мали люди роботу,“ повів жупан з тым, же хотять інвестовати головно до драг і крайскых заряджінь. Додав, же многы з тых, котры вертають споза граніці, робили якраз в области будованя.

Пряшівскый самосправный край має єдну із найвекшых безробітностей в рамках Словацькой републікы. Многы люди одходили за роботов до заграніча, што в найблизшім часі якбач не буде можливе.

Проблемы мають і міста

Проблемы з фінанціями уж голосять і міста. Снина, як інформовала аґентура TASR, рахує в повязаню з економічныма ефектами сучасной сітуації з новым коронавірусом зо знижіньом своїх прибытків в ліпшім припаді о 460 тісяч евр. В гіршім аж о 2,5 міліона евр.

„Бюджет сьме мали вже перед тов сітуаційов доста напруженый. Глядати жрідла знижованя вытрат в тій сітуації є вынятково складным,“ повіла про аґентуру ведуча Одділіня стратеґічного розвитку Містьского уряду в Снині Еріка Янкайова.

Снина в розрахунку на 2020-ый рік раховала з прибытком фінанцій в сумі 18,63 міліона евр. В тім раховали і з пожычков 1,6 міліона евр, з котрой хотіло місто платити другу етапу будованя базену. Задовженость міста ку кінцю 2020-го року втогды выраховали на 42,7 процента. Снина уж за словами пріматоркы міста Даніелы Ґаландовой пожадала о посунутя сплачаня пожычок і приступило ся ку шпоровливым крокам.

Шпорити ся буде в першім шорі на репрезентачных вытратах про пріматорку ці на бенефітах про робітників уряду односно рекреацій. Но суть і далшы области, де буде місто шпорити, наприклад на товарах і службах в рамках пожарной охраны, публічного порядку, на оправах гріщ, памяток ці на културі. Місто бы подля Янкайовой знало такым способом ушпорити коло 500 тісяч евр.

Но шпоровливы крокы ся подля пріматоркы Ґаландовой на дають апліковати на вшыткы планованы інвестічны акції міста. „Дакотры інвестіції маєме фінанцованы зо жрідел Европской унії ці іншых фінанчных механізмів,“ пояснила з тым, же підписаны змлувы обовязують місто дотримати часовый грамоноґрам проєктів.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА