Стартує 2-га часть із серії інтервю з Мадярьска. Днешній розговор быв записаный в просторах русиньского научно-бадательского інштітуту в Будапешту з русиньскым бадательом Михаiлом Капральом.
А бісідовало ся о його професійнів карєрі в русиньскій сфері і русиньскій языковій сітуації в Мадярьску.
Народив ся Михаіл Капраль в 1957-ім році в чеському селі Новини на Волині, в родині оптантів з Пряшівщіны. Од 1966-го року жыв із родічами на Підкарпатю. Од 1977-го до 1979-го року служыв у Червеній армії артілерістом і радіооператором у воздушных силах (на Сібірі і на Уралі).
Штудував на Ужгородьскій універзіті (філолоґічна катедра, рр. 1983 – 1986) і на Ленінґрадьскій універзіті (катедра журналістікы, рр. 1983 – 1986).
ОД 1983-го року дакілько років робив з телерадіокомпаніями в Ужгороді як першый продуцент словацькых радіопроґрамів на Україні, в Ленінґраді і в Києві. Од 1986-го року быв лектором на російскій катедрі Ужгородьской універзіты. По обгайобі тітула кандідата наук у Києві од 1997-го року жывот Михаіла Капраля ся поміняв у звязку з еміґраційов до Мадярьска.
Од 1997-го до 2013-го року робив на Катедрі україністікы і русиністікы на высокій школі в Ніредьгазі. Пак, по смерти професора Іштвана Удварія катедру заперли. І так робив на інштітуті Высшой богословской академії ім. Ференца Ґала у Сеґеді.
В даный час вже третій рік веде научно-бадательскый інштітут при Вседержавнім русиньскім самосправованю у Будапешту. Має авторьскы публікації о восточнославяньскых штудіях (дерівація), історії русиньского языка, періодічных выданях і бібліоґрафії.
«Голосы Русинів Подкарпатя» – середа, 18.10 год.
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА