«Найважнійша зброя, яка нам помічна в борбі за наше бытя, то наша лемківска бесіда» – днес Ден материньского языка

Каждого рока, 21. лютого/фебруара на цілым світі є празднуване важне свято – «Ден материньского языка». То ден важный предовшыткым для ріжных наций і етносів, якы в добі ґлобалізациі борют ся о сохраніня, але і розвиток іх рідного, материньского языка.

І мы – Лемкы/Русины (жыючы в Польщы вынятково) од долгых років ведеме борбу проти загыбаню лемківского языка, котрый єст нашом нацийональном перлином, переданом каждому з нас як прадідівскій одказ.

Нашы обставины

Каждый кому лежыт на серци добро лемківского языка, має в серци слова Івана Русенкы: «Найважнійша зброя, яка нам помічна в борбі за наше бытя, то наша лемківска бесіда». Слова тоты сут вывішены на стінах Ізбы Памяти Івана Русенка в Рускій Бурсі в Ґорлицях.

Днес, хоц лемківска меншына жыє в міцній діаспорі, ніт перешкід, жебы плекати рідный язык. Не іде лем о штоденну бесіду, котра єст єдным з нашых нацийональных лучників, своєрідным кодом, котрым розумієме друг-друга, але маме днес обставины до свобідного вчыня лемківского языка. Так в школах ріжных ступени, як і в позашкільных пунктах.

По 1989 р. орґанізацийом котра найперше заняла ся справом вчыня языка, завдякы котрой были выданы першы підручникы і книжкы, было Стоваришыня Лемків, потім Фундаци «Рутеніка». Доднес тото поле діяня остає важным в обшыри заінтересуваня декотрых лемківскых орґанізаций. Од 2011 р. Стоваришыня Руска Бурса в Ґорлицях зачало вести нестрічаный дотля серед нашой меныны проєкт – перше лемківскє радийо ЛЕМ.фм, а неодолга і штоденный інформацийных порталь. Завдякы радию, наш язык штоденно жыє. Донедавна фуґувала тіж лемківско-русиньска філолоґія при Педаґоґічным Університеті в Кракові, котру зорґанізувала і вела др габ. Олена Дуц-Файфер.

Основным, головно на початковых етапах вчыня лемківского языка, є буквар. В 2003 р. Петро Трохановскій зредаґувал буквар про наймолодшых «А я знам язбуку», котрый выдала Фундация Підпоры Лемківской Меншыны Рутеніка на замовліня Міністерства Нацийональной Едукациі і Спорту. Ілюстрациі зробил Богдан Трохановскій. Буквар з 2003 р. был взоруваный на довоєнным буквари Методия Трохановского, під назвом «Буквар. Перша книжечка для народных школ» (1935 р.).

Доднес вышло вельо підручників і книжок про ґраматику, котры дают нам можніст полного познаня і вывчыня лемківского языка, згідно з принятом і скодифікуваном нормом (остатньо «Робочый зошыт до лемківског языка» зредаґуваный Варваром Дуць). Чысло люди, котры згідно з принятом нормом пишут не є великє, але надієме ся, што буде ся оно збільшало. Стан вчыня лемківского языка в польскых школах піддали сме оціні за тым мотузком.

Свято меншыновых языків

«Ден материньского языка» то свято проклямуване в 1999 р. Ґенеральном Конференцийом ЮНЕСКО для підкрисліня богатства ріжности языків світа та промоциі вельоязычности, а тіж жебы звернути увагу на чысло загороженых і загыбаючых языків во світі.

Днес на світі істнує ок. 6-7 тис. языків. То лем естимация, з огляду на тото, же серед языкознавців неє згоды, што до клясифікациі некотрых діалектів як окремых языків. Приміром може быти русиньскій язык, котрый в цілым світі, выключаючы Украіну, вызнаваный єст як окремый. Але само вызнаня русиньского як языка, то за мало. ЮНЕСКО опрацувало специляьну мапу загороженых языків. В Польщы вычыслило іх 8 і, на жаль, серед них находит ся тіж і лемківскій. Другы то: кашебскій, білорускій, йідіш, ромскій, поліскій, віламівскій і словіньскій. Русиньскій язык мат статус загороженого не лем в Польщы, бо тіж на Словациі, Сербіі, Хорвациі, Румуніі та Мадярах.

Днешній ден схвалено прото, жебы вказати людям, яку важну ролю выполнят материнській язык – вченый і досвідчаный як першый, дома.