Сумар дня на 4. лютого/фебруара 2020 р

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 4. лютого/фебруара 2020 р.

Выстава Ярослава Єнджейовского

Іщы лем заран, 5. лютого/фебруара, в Ґалериі Штукы Двір Карвациянів в Ґорлицях можна обзерати роботы Ярослава Єнджейовского. То абсольвент ґрафікы Академіі Красных Штук во Вроцлаві, вызнаный і вельо разів нагородженый артиста. Його выставы мож было видіти і заграницьом, м.ін. в ґалериях в Сієтль і Сан Франціско, а тіж і в Японіі і Кытаю. В Ґорлицях працы Ярослава Єнджейовского вказали ся уж в 2016 році. Його актуальна выстава має наголовок «Архітектура Нижнього Шлеска і Полудньовой Малопольщы в мецо-тінто». Творы артисты представляют медже інчыма костел в Санковій, каштель в Шымбарку ци панораму Біча, а з дакус дальшых стран Ратуш з Тарнова і Острув Тумскій з Вроцлавя. Інтересуючый єст тіж спосіб, в якій рыхтуваны сут працы. Мецо-тінто то техніка глубокого друку на мідяных плытках. Єст то єдна з найтруднійшых ґрафічных технік, але і найбарже чудова.

Зыґар вертат на вежу палацу Стадніцкых

На вежу палацу Стадніцкых в Навойовій вертат зыґар. О тым, же находил ся він на вежы, дознано ся дост недавно. В часі ремонту, котрый як раз тепер проходит, на єдным з XIX-вічных рисунків достережено величезный зыґар находячый ся на палацовій вежы. З думком одтворити обєкт вышол Кжыштоф Крон – віцеведучый заряду звязку Палац в Навойовій, котрый одповіат за ремонт. Ідея барз полюбила ся потомному ґрафа Адама Стадніцкого, посліднього властителя будинку, ґрафови Анджейови Маньковскому. Проєктом і выконаньом новых годин заняла ся єдна з вроцлавскых фірм, специялізуюча ся в вырабляню сакральных і ратушовых зыґарів . Єдны годины буде видно од страны державной дорогы, а другы од страны палацового подвірця. Рыхтуваня обох тырвали більше як місяц, а в часі выконуваных прац проґресу пильнувал Юзеф Стец – сандецкій консерватор памяток. Як повіл сам выконавця Данєль Павляк, єст то перлина, котра прикрасит палацову вежу. Годины сут шырокы близко на метр, а більшіст іх орнаментів, як вказівкы ци чысла, єст вкрыта 20-каратным золотом. Окрем того на обох частях зыґаря находит ся шляхетскій ерб та напис «Soli Deo». Уж тепер зыґар находит ся на своім місци, але обзерати го буде можна аж по закінчыню ремонтовых прац палацу.

Новый проґрам охороны повітря на 2020 рік

3. лютого/фебруара представникы самоурядів стрітили ся на Конференциі Війтів, Бургомайстрів і Президентів Малопольщы. В стрічы взял участ представник уряду Віцепрезес Рады Міністрів і міністер наукы і высшого шкільництва – Ярослав Ґовін. Воєвідскы власти репрезентувал Томаш Уринович – віцемаршалок малопольсково воєвідства. Головном частю стрічы было представліня нового проґраму охороны повітря. В тій справі голос взял віцемаршалок Уринович. Підкрислил, же аж і многы діяня для охороны повітря, підняты некотрыма ґмінами, не дадут задоваляючых результатів, кєд сусідні ґміны не підоймут ниякых кроків в тоту страну. Прото новый проґрам закладат вельо обліґаторийных діянь для локальных самоурядів. Єдным з них єст цілковите выелімінуваня до 2021 рока паліня угльом в ново інсталюваных котлах. Окрем того на списку нашла ся думка, жебы кажда з малопольскых ґмін передала 1% выдатків в буджеті ґміны на доплаты до выміны котлів і покликала ґмінну страж до контролюваня переписів охороны середовиска. До обовязків ґмін дойде тіж ведіня інформацийых акций в справі антисмоґовой уставы, як і постійного інформуваня на своіх інтернетовых странах о актуальній якости повітря.

Олена Дуць-Файфер остала лавреатком нагороды ім. Антония Годинкы

7. лютого/фебруара в Будапешті пройде торжественне вручыня памятной преміі імени Антония Годинкы за выдатну діяльніст з обшыри розвитку русиньского языка і культуры. Тогорічном лавреатком нагороды остала проф. Олена Дуць-Файфер. Ґалю вручыня нагороды рыхтує Вседержавне Общество Русиньской Інтеліґенциі Мадяр ім. А. Годинкы. Проф. Дуць-Файфер выголосит на місци доповід про ролю лемківской літературы в розвитку і сохраніню етнічной достоменности Лемків. Проф. Олена Дуць-Файфер є активном соспільном діячком, дослідничком, поетком та науковом працівничком Ягайлоньского Університету. Є основательком специяльности росийска філолоґія з русиньско-лемківскым языком, напряму студий, што веденый был парунадцет років на Педаґоґічным Університеті в Кракові. Через долгы рокы проф. Дуць-Файфер была представничком лемківской меншыны в Спільній Комісиі Уряду та Нацийональных і Етнічных Меншын.