Сумар дня на 11. грудня/децембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 9. грудня/децембра 2019 р.

Мож підперти упамятніня 100. річниці Руской Народной Республикы Лемків

На сайті petycjeonline.com перед парома днями явил ся одкрытый лист утвореный др габ. Оленом Дуць-Файфер до власти Інституту Нацийональной Памяти. Справа іде о блокуваня Інститутом проєкту упамятніня 100. річниці проголошыня Руской Народной Республикы Лемків, а конкретні поміщыня двоязычной таблиці в історичным місци во Фльоринці, де 5. грудня/децембра 1918 р. прошло віче, котре згромадило 500 делеґатів зо 130 сел Лемковины. Таблиця часово поміщена є в Рускій Бурсі в Ґорлицях. В листі до власти Інституту Нацийональной Памяти Олена Дуць-Файфер покликує ся на ґарантуваны Конституцийом Польщы права та уставу з 2005 р. о нацийональных і етнічных меншынах та о реґіональным языку. ІНП в своім одмовным писмі з листопада/новембра 2018 р. інформувал, што не може підтримати думкы упамятніня Руской Народной Республикы Лемків, зато што одмітувала она можливіст приналежности Лемковины до польской державы. Каждый, хто думат, што проклямация республикы во Фльоринці є важным моментом істориі Лемків, котрый зінтеґрувал соспільство і укріпил лемківску достоменніст, може підписати ся під петицийом.

Засіданя соймовой Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын

Днес в соймі проходило буде другє в тій каденциі засіданя Комісиі Нацийональных і Етнічных Меншын. На першым выбрано ведучу Комісиі, котром остала Ванда Новіцка з Лівиці, яка буде заряджала вшыткыма роботами Комісиі. Покликано тіж двох заступців, по єдным з Гражданьской Коаліциі і Права і Справедливости, a то: Збіґнєва Конвіньского і Войцєха Зубовского. На четвертого члена президиі подано внесок з кандидатуром Ришарда Ґаллі з німецкой меншыны. Одколи німецка меншына єст в соймі, все мала представника в президиі. На першым засіданю внесок не перешол, розсмотрюваный зас буде днес. В обшыри діянь Комісиі сут справы звязаны з утриманьом культуровой спадковины нацийональных, етнічных і языковых меншын та охорона іх прав, а тіж реалізация принципу рівного трактуваня осіб без огляду на іх етнічне, расове походжыня і нацийональніст.

В Етноцентрі буде мож ткати, ліпити, вытинати, слухати, співати…

На тот вікенд плянуване є одкрыти нову інституцию в Коросні – Етноцентр Коросняньской Землі. Буде то місце до стрічы з народном і традицийном культуром через розмаіты варштаты, бесіды ци сучасны технолоґіі. В проґрамі одкрытя Етноцентра сут м.ін. варштаты артистичного тканя (поведе іх Анна Мария Зиґмунт, авторка колекциі облечыня «Лемковина»), варштаты вырабляня кривульок, польской вытинанкы, зілярскы варштаты, наука забытых коросняньскых коляд, традицийных танців ци вырабляня чачок і інструментів з глины. Вечерами орґанізаотры просят на спектаклі і концерты в «Театрі на поді». Через цілу неділю проходити будут кулінарны варштаты з Михалом Коцюбом. Вступне на вшыткы подіі дармо. Одкрыты дни Етноцентра то нагода, жебы познати будучу оферту інституциі. Його сідиба містит ся в будинку бывшого дворця в Коросні, котрый был ґрунтовні ремонтуваный од початку того рока.

Члены кружків сельскых ґаздынь будут святкувати

В найблизшых днях в ґорлицкым повіті буде нагода ліпше познати традицийны велийны звыкы. Презентувати будут іх Лемкыні і Полькы. Кружок Сельскых Ґаздынь і Ґаздів в Липинках реалізувал буде проєкт «Різдвяны звыкы і обычаі в порівнаню лемківской і польской культур та спільне святкуваня членів кружків сельскых ґаздынь». Днес, заран і позарани пройдут в Липинках варштаты. Разом до проєкту запрошеных єст близко 40 осіб з ріжных сел м.ін. з Криґу, Боднаркы, Війтовой, Паґожыны, Кунковы, Устя Руского, Смереківця, Шквіртного, Ганчовы ци Высовы. Окрем трьох варштатовых стріч, завершыньом проєкту буде спільна велия двох сусідуючых народів. Полякы і Лемкы 14. грудня/децембра сядут вєдно до велийного стола, штобы поколядувати, поділити ся оплатком і просфором та скласти си різдвяны і новорічны желаня.