Сумар дня на 5. грудня/децембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 5. грудня/децембра 2019 р.

Модернізация церкви в Зимній Воді

Як інформує інтернетовый сайт вроцлавско-щеціньской єпархіі Польской Автокефальной Православной Церкви, в парохіі Успіня Пресвятой Богородиці в Зимній Воді тырвают ремонтовы роботы. То парохія, котра находит ся медже Ліґницьом а Любіном. Вірныма церкви сут выселенці, а днес уж в більшости потомны выселеных на західні землі Польщы Бортнян. До парохіі в Зимній Воді належат вірны головно з того села, як і з сусіднього – Лісця. Модернізациі піддаваный єст муруваный храм, котрый до войны служыл як лютераньска святыня. На церкви замонтувано новы рынны. Сут они зроблены з титаново-цинковой бляхы, згідно з заряджыньом Консерватора Памяток – делеґатуры в Ліґници. Ведены роботы мают медже інчыма хоронити церковный будинок перед вільгітю. Теперішнім парохом єст о. митр. Славомир Кондратюк.

Новы, а такой стары лемківскы кроі

Ансамбль Кычера збогатил ся о колекцию новых лемківскых кроів. Находят ся они одтепер в ґардеробі ансамблю з Ліґниці і сут ефектом проведеной реконструкциі, котра зроблена была завдякы архівальным досліджыням. Основом для фірм, якы заняли ся рыхтуваньом копій, были захованы ориґінальны приміры старых кроів, а так само архівальны ґрафікы і знимкы, котры вчас своіх досліджынь находил ведучый колективу, Юрий Стариньскій. Більшіст з ґрафік, котры дозволили зреконструувати облечыня, была найдена в музеях і архівах в Польщы, Украіні та Росиі. Одтворены были кроі Лемків зо Злоцкого, Боднаркы, Завадкы Рыманівской і Команчы. Ансамбль на задачу достал підпору 72 тис. зл. Кычера плянує вказати вшыткы новы кроі публиці уж будучого літа, коли проходит найвеце концертів і орґанізуваный єст фестіваль нацийональных і етнічных меншын «Світ під Кычером». Повело ся зреконструувати такы елементы крою, котры, гейбы на долгы рокы, были забыты серед самых Лемків. Приміром єст жіноча мента. То як раз менту повело ся одтворити на основі вытягненых з архівів ґрафік. Сес елемент крою лемківскы жены зберали на вынятковы подіі, прим. до шлюбу. Мента найчастійше была підбита баранячом скором і обшыта футром з лишкы. Подібні як жіночый крій, повело ся привернути давны мужскы гуні з крылами.

Поміч деревяным церквам на Словациі

Ремеслами повязаныма з деревяном сакральном архітектуром хоче безпрофітова орґанізация Карпатскы Деревяны Цервки з центром в Снині свойпомічно утримувати деревяны храмы в сниньскым і собранецкым окресі. Єдным зо способів на ожывліня туристичного руху має быти пропаґуваня традицийного шындлярства, іконописаня і свічкарства. Орґанізация хоче і рыхтувати мобільный варштат, котрый ходил бы на села, де сут деревяны церкви, а при нагоді того варштату могли бы ся сполняти не лем туристы, але тіж вырабляти потрібны оправы для реконструкций церкви. Другом цілю проєкту мало бы быти вчыня жытелів міст традицйного ремесла. Мали бы они хоснувати тото ремесло як туристичну атракцию. Могло бы то быти іконописаня. Участникы першого курсу, котрый проходил в Стащыні, під оком професийональной інструкторкы написали ікону Мандиліон, котра походит зо села Луків – Венеция. Своі активности орґанізация реалізує в рамках проєкту «Ожывліня традицийных ремесел на Земпліні».

Музична подорож до джерел нафты

Уж в найблизшу неділю, 8. грудня/децембра, одбуде ся концерт в рамках ІV Медженародного Фестівалю при Джерелах, якій традицийно проходит на Лемковині. Його основательом, директором і орґанізатором єст знаный во світі гушляр – др Мариюш Мончак, якій має рід в Бересті. В неділю о 17.00 год. в Ґалериі Двір Карвациянів в Ґорлицях пройде концерт під назвом «Музична подорож до джерел нафты з Канады до Ґорлиц». Концерт буде з нагоды 105. річниці смерти Віляма Генрі Мак Ґарвея. На концерті окрем гушляря Мариюша Мончака выступит світовой клясы фортепіаніста – Роберт Адамчык. В репертуарі обох выконавців вызвучат творы такых слав як Бетховен, Падеревскій, Шопен ци Дембскій. Вступне дармо. Сердечні просиме.