Сумар дня на 2. грудня/децембра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 2. грудня/децембра 2019 р.

 Анатолий Кралицкій геройом чергового Семінару Карпаторусиністикы

Інститут русиньского языка і культуры Пряшівского Університету в Пряшові просит на 55. Семінар Карпаторусиністикы. Пройде він в середу, 4. грудня/децембра 2019 рока, о 13.00 год. в Бібліотеці карпаторусиністикы в Інституті русиньского языка і культуры Пряшівского Університету. З лекцийом на тему «Незнаны місця в біоґрафіі Анатолия Кралицкого і його народно-языковы орієнтациі» выступит мґр. Валерий Падяк з Інституту русиньского языка і культуры Пряшівского Університету. В проґрамі семінара буде тіж презентация найновшых выдань з карпаторусиністикы.

По русиньскы і в радию Новый Сад в Сербіі

В остатню пятницю своє 70-літя святкувало радийо Войводина з Нового Саду. 29 листопада/новембра 1949 р. вызвучал в ефірі першый раз його сиґнал. Радийо Новый Сад было основане по войні, коли Русины/Лемкы во вшыткых державах східнього блоку дознавали дискримінациі, переслідувань і примусового однародовліня. Так товды войовдиньскій парлямент принял рішыня, жебы в ден республиканьского свята 29. листопада/новембра 1949 р. пустити высыланя реґіональной радийостациі. Од того дня зачынат ся розвиток тіж руснацкого высыланя в Сербіі. Радийо Новый Сад зачало емісию авдиций в пятьох языках: сербскохорватскым, мадярскым, словацкым, румуньскым і русиньскым. Окрем того, радийо Новый Сад полнило і пропаґандову функцию і мало протидіяти антиюгославяньскій пропаґанді, плынучій зо стороны радийофоній совітского блоку. Радио Новый Сад днес веде проґрамы на трьох каналах. Першый проґрам веде ся в сербскым языку, другій по мадярскы, а третій веде высыланя в 14. языках нацийоналных меншын, в тым чыслі і проґрам по русиньскы, котрого авдициі мож слухати на трьох фреквенциях і через Інтернет. Проґрамы в русиньскым языку мож слухати штоден: рано од 06.00-08.00 год., в полудне од 12.00-14.15 год., і ночом в середы і в неділі.

Цертифікат для Скансену в Саноці

Етноґрафічный Парк Музею Народного Будівництва в Саноці был одзначеный Цертифікатом Польской Туристичной Орґанізациі – найважнійшом нагородом туристичной бранжы в Польщы. В четвер, 28. листопада/новембра, вчас святочной ґалі в Варшаві, нагороду одобрали директор Музею – Єжы Ґінальскій та кєрівник освітово-промоцийного одділу Губерт Оссаднік. Етноґрафічный Парк Музею Народного Будівництва в Саноці являт ся найвекшым скансеном в Польщы під взглядом кількости обєктів. На обшыри музею было зобраных більше як сто обєктів деревяного будівництва з періоду од XVII до ХХ ст. Найти там мож і сакральны обєкты – XVII-вічный костел, дві XVIII-вічны бойківскы церкви, лемківску церков з самого початку ХІХ ст. і пару малюваных капличок.

Літерацко-плястичне оповіданя для діти о Лемковині

В передпродажы доступна єст уж нова публикация выдавництва Лібра – книжка Мариі Стшелецкой під наголовком «Бескід без кіту». То літерацко-плястичне оповіданя для діти і іх родичів о теперішній і о тій сперед половины віка Лемковині, o єй таємницях, культурі, чарі і природі. Бесідує о тым, што людскє жытя може быти красне і згідне з натуром – дост лем хотіти ся в нєй вслухати. Мария Стшелецка, авторка книжкы, то докторка плястичных штук, ілюстраторка, проєктантка облечыня і плякатів, авторка анімуваных фільмів, басова ґітаристка і вокалистка панковых ансамблів, акторка, абсольвентка Академіі Красных Штук. Од років має свій кавальчык землі в Низкым Бескіді, котрого барз добрі знат історию, етноґрафію і природу і – што важне – залюблена єст в тым реґіоні. Чытаючого по світі лемківской культуры веде баба Текля. Од ней дознат ся, чым єст іконостас, або ківот, назвы зіля, хоснуваного в традицийным лікуваню. В книжці прочытат і о дикій звірині з бескідскых лісів, одвидит лукы полны зіля і сліды по лемківскых селах. «Бескід без кіту» рекомендуют прочытати такы авторы як Моніка Шнайдерман, Анджей Стасюк ци Марта і Станіслав Криціньскы. Книжочку мож придбати на сайті выдавницта Лібра.