Віра Ґіріц: Были якысь задачі, їх треба было доводити докінця

Віра Ґіріц – русиньска посланкыня в мадярьскім парламенті. Родачка із міста Ужгород. Од 1978-го року жыє в Мадярьску. У 2002-ім році першый раз была выбрана предсидательков Вседержавного русиньского самосправованя.

Пак быв перерыв од 2006-го до 2010-го року, пак назад од 2010-го до 2014-го року стала предсидательков. А у 2014-ім році, коли первый раз на выборах мож было говосовати на націоналных посланців, Віра Ґіріц дістала ся до парламенту. На даный час выповноє свій другый мандат.

Приносиме перепис інтервю з Віров Ґіріц, записане в просторах мадярьского парламенту з русиньсков посланкыньов Віров Ґіріц. А бісідівало ся о Русинах в Мадярьску, котрых ту є подля останього перепису населіня з 2011-го року понад 3300.

У 1993-ім році владов посткомуністічного Мадярьска быв приятый закон, котрый дозволив заложіня сістемы самосправных адміністрацій про комунітиы націоналных меншын, в тім чіслі і про Русинів. Закон дозволив вытворити органы самомправ, кедь конкретне проценто членів общіны, а то є 20 – 25%, подасть петіцію на їх заложіня. Крітерії про ідентіфікацію Русинів або любой другой націоналной общіны суть доста вольны. Дакотры русиньскы самосправны общіны екзістують у населеных пунктах, де жыє лем дакілько Русинів, до них также можуть быти прикапчаны Мадяры, котры мають предків Русинів, або просто ся інтересують русиньсков културов.

Вступне слово

Віра Ґіріц: Я представлюю меншынову общіну Мадярьска в мадярьскім парламенті. Я родом із Ужгорода. Од 1978-го року жыю в Мадярьску. У 2002-ім році першый раз была-м выбрана предсидательков Вседержавного русиньского самосправованя. Пак быв перерыв од 2006-го до 2010-го року, пак назад од 2010-го до 2014-го року стала-м предсидательков. А у 2014-ім році першый раз на выборах до парламенту мож было говосовати за посланців 13-ох націоналных меншын, котры мають свого представителя в парламенті Мадярьска. Мы маєме додержовати ся правил, повинностей, обовязків так як депутаты парламенту.

Чім ся од них одрізняєме? Мы не маєме право голосовати. Значіть, мы не голосуєме, але можеме подавати звіданя, можеме інтерпеловати. І коли принимать ся або обсуждає ся закон, котрый ся тыкать націоналных меншын, мы маєме час там выступати і передавати або оголошати точку зору нашой комісії. Мы принимаме актівну участь в парламентарьнім засіданю. Наша комісія є єднов з комісій парламенту, называть ся комісія меншын Мадярьска. Там вшыткых 13 посланців має право голоса. Всі кардіналны вопросы, котры дотуляють ся бюджету нашых меншын, робочіх планів, нашых інстітуцій, насамперед представлюють ся на засіданю комісії, а пак в парламенті.

Фінанцованя

Віра Ґіріц: Быв приятый бюджет Мадярьска на 2020-ый рік. Наша меншына знова дістала дуже велику підпору з боку влады. Мы односиме ся до віцепремєра Мадярьска, маєме свій державный секретаріат, котрый веде Мікловш Шолтіс. ту односять ся і релігійны конфесії. І то значіть, же култура і релігія є нероздінов про нашу націоналну меншыну.

Фонды Бетлена підпорюють націоналны меншыны. Виписують ся ґранты: гранты про цівілны орґанізації, ґранти про културны події, ґранты про таборы дітей ітд. В тій комісії суть делеґованы членове з Вседержавного русиньского самосправованя.

В Мадярьску маєме 44 націоналных самосправовань. Основна наша база то Боршод, Абов-земпліньска жупа – там є 20 самосправовань.

Чім ся занимають посланці?

Віра Ґіріц: Теперь од 2014-го до 2018-го року быв пробный період, коли мы як новы, котры не мали скушености в роботі парламенту, привыкали до ньой. Дуже великы резултаты принесло, же посланці можуть звязовати мешыны з владным контінґентом. І то значіть, же не все нашы люди можуть добрати ся до державного секретаріату, до міністра або заступника міністра. Они нам пишуть, говорять якы проблемы суть і жебы мы попробовали помочі. І втогды мы засідаме. Нам легше добрати ся до тых представителів уряду і рішати проблемы доста актівно і з резултатами. У 2018-ім році, теперь в осени, были были знова выборы. Значіть, я теперь выповнюю свій другый мандат.

Процес выборів до самосправовань і цівілны орґанізації

Віра Ґіріц: Мы маєме цівілны орґанізації, котры почас выборів суть подобны як партії – даваме спискы на котрых суть кандідаты. Каждый волитель має быти записаный на націоналный список. І втогды як партіям даваують мандаты. Мы не робили задарь – люди порозуміли, же ту мож хранити свої націоналні звычаї, свою културу, свою реліґію. І актівно ся прикапчали до тых населінь, де основна маса жыє нашых Русинів.

Слідуючій перепис населіня буде у 2021-ім році. Є єдна проблема, но она є характерістічна про цілый світ, же зменшує ся чісло корінных жытелів, основну частину становить старше поколіня. А молоды вже не вшыткы ся приголосять до русиньской народности. Зато, в інтересах захороніня нашой ідентіты, послідні рокы організуєме таборы про діти, де ся можуть навчіти старым традічным ремеслам, фолклору. І то не лем на Балатоні, жебы ся покупати. Выберають ся міста, котры бы были найхарактернішы про русинство.

Наприклад у Дебрецині, де теперь у нас фунґує Ґрекокатолицькый русиньскый центер. З фінанчнов підпоров мадярьской влады в сумі 41 міліонів форінтів нам подарило ся звудовати дуже файну будову. Там суть робітници, кторы проводять дуже часто події. Тот рік будуть выборы и будеме видіти, яка тендеція і де іде наша общіна. Наша парламентна комісія засідать почас парламентного засіданя, а у перервах межы засіданями робиме в терені: ходиме по селах і містах, збераме інфомації на слідуюче засіданя, што бы люди хотіли поміняти.

Маєме три підкомісії. Я членков підкомісії, котра ся занимать вопросами културы, школованя і реліґії. Маєме засіданя, на котрых даєме свої пропозіції што бы требало дати до відома парламенту. То ся в основному дотулять законів о школованю. Просто, робота ся все найде, не маєме проблему як свій час хосновати. Я іщі приголосила ся до комісії про справы Европской унії, там не маєме права голоса. А іщі єм членом комісії в справах охороны природы, де маю право голоса. Мадярьско є членом інтепарламентарьной унії. А вшыткы депатутаты і посланці суть їй членами. Є много підкомісій, я нариклад і членом мадярсько-словацькой підкомісії.

Кодiфікація русиньского языка в Мадярьску

Віра Ґіріц: У нас в Мадярьску три файты русиньского языка. Мучоньскый – він бачваньскый, бо там у Сербії жыє 15 000 Русинів. Комлошка – то словацькый варіант, но і Будапешт і Соболь-Сатмарьскый близше до нашой граніці, то є підкарпатьскый русиньскый язык. І теперь мы із тых трьох діалектів снажыме ся кодіфіковати єден модерный русиньскый язык про мадярськых Русинів.

Многы не розуміють, што то модерный русиньскый язык. То є язык, котрый розуміють і можуть порозуміти, хто говорить по англіцькы, по німецькы, по французькх. Хочеме кодіфіковати язык на основі індоевропскых языків.

Послідній час виджу, же на Підкарпатю появила ся тенденція архаізовати язык. Я не вірую, же у 21-ім столітю треба ступати назад. З минулости треба брати то, што добре і розуміє ся і днесь. Суть великы славяньскы языкы, котры хоснують інтернаціоналну лексіку. Такому малинькому народу як наш теперь споминати штось архаічне – то дакаус заперты двері до Европы. Як хочеме быти Европанами, мені видить ся, то моя точка зору, же нам треба модернізовати наш язык.

Мы маєме нашы офіціално кодіфікованы учебникы написаны про 2-гу і 1-шу класу. Планы маєме аж до 12-ой класы на 2-ох языках. Мы видиме, же інтерес росте до нашого русиньского языка. Дуже многы чітають Русиньскый Світ (часопис выдаваный в Мадярьску, позн. ред.). Видали сьме орфорафічный словарь під редакційов доктора Михаіла Капраля, котрый є ведучім нашого інштітуту. Окрім того выдали сьме словарі: мадярьско-русиньскый і русиньско-мадярськый. Іщі бы нам треба было написати ґраматіку. Жебы забезпечіти нашы діти тым мінімом, котрый они іщі годны порозуміти. Робиме над тым. Но і то называть ся кодіфікація. Хтось думать, же і за місяць ся дасть оголосити кодіфікація, но то не так!

Державный екзамен з русиньского языка

Віра Ґіріц: Як єм ся переселила до Мадярьска, та робила-м у фірмі «Ібус», котра ся занимала вїздом до Мадярьска на пріватны візы турістів із Швеції, Канады і Австралії. Пак пішла-м учіти на ґімназію. На Україні кінчіла-м наперед україньску філолоґію, а пак анґліцьку. Пак на Універзіті Святого Штефана у Ґодолу учіла-м анґліцькый. Коло того готовили сьме штудентів на державны екзамены з русиньского языка.

Мы маєме кодіфікованый державный екзамен із русиньского языка. На інтеренеті суть условії про інтересуючіх ся. Суть три ступні тяжкости даного екзамену: од основной до скушеных. Уже дакілько Русинів склало то екзамен. Теперь хотять іти 4-ми ці 5-ми.

Першы зачаткы, першы успіхы і першы неуспіхы. Або як то было?

Віра Ґіріці: Перше самосправованя было у 1998-ім році. Втогды предсидательом быв Ґабор Гантінґер, родак із Комловшкы. І в тот час основна частина депутатів были з Комловшкы. А у 2002-ім році вызріла нова ґрупа, котра хотіла зміны. Як почала ся кампань, мене попросили нашы, най робиме дашто, береме ся за роботу. Мій муж, покійный Атаназ Фединець, сын знамого професора Фединця, говорив, най я буду предсидательков. Бо він не мав до того дяку. Він быв рентґенолоґом а коло того любив мальпвати.

Я не бісідую, же то было легко. Каса была дуже слаба, треба было сплачати довгы, много ходило провірок. У 2006-ім році, коли мій муж уже быв нездоровый, мы выбрали за предсидателя Андрія Манайла. При нім дуже збогатила ся наша образова експозіція. Він орґанізовав у Дьордь Бензі пленер про художників. І дуже розумно было зроблено, же каждый художник лишыв єден образ. А у 2010-ім році назад мене выбрали за предсидательку. На початку 2014-го року я дістала ся до парламенту, а в осени того самого року мы выбрали Віктора Крамаренка за предсидателя.

Нигда-м не думала, же выйду до політічной арены. Якось так жывот приніс із собов, были якысь задачі, їх треба было доводити докінця.

Коли у нас выборы до парламенту, мы дістаєме субсідії од влады на нашу аґітацічну кампань. Мы вырішыли тоты грошы выхосновати, жены вказати нашым людям парламент. Привезли сьме ґрупы із нашых самомсправовань, мали там ексурзію, і пак неформалнау бісіду о нашій роботі. Приблизно 1000 людей брало участь в такім проґрамі. Мы теперь дуже файно підпорьованы. Дякуєме мадярьскій владі.

Актуалны новины

Віра Гіріц: Теперь у нас в комісії є така підкомісія, котра занимать ся модіфікаційов закона о націоналных меншынах. Є много проблематічных параґрафів, котры треба рішыти. Ґрупа складать ся із 4-ох людей, і я єм членом. І мы теперь із державным секретаріатом, міністерством фінанцій готовиме модіфікацію, яку плануєме закінчіти до 2021-го року.

Як іде жывот, так проявлюють ся і даякы хыбы. Наприклад не вшыткы знають як і на што мож або не мож хосновати грошы мадярьской державы. Тоты грошы мусять быти під контрольов і хосновати ся на потребы Русинів Мадярьска, і те не случайно підчеркую. Многх на нас сердять ся, же чом не помагаєе підкарпатьскым Русинам або словацькым Русинам. Не можеме, бо бюджетны грошы за граніцю не переправлюються. Значіть прошу вшыткых знати, же мы можеме іншак помочу, но так, жебы грошы пересылати, та такого не є.

ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА