Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 26. листопада/новембра 2019 р.
«Креницка Капинка»
Стоваришыня Креницких Любителів выдало першу історию Крениці в формі байкы дла наймолодшых під наголовком «Креницка Капинка». Повстала завдякы працы не лем членів Стоваришыня, але тіж робітників Публичной Бібліотекы та Слухачів Університету ІІІ Віку. Свій вклад в творіню байкы мали тіж діти з околичных передшкільных одділів, шкіл і світлиц, котрых працы были інспірацийом до твореных ілюстраций. Цілый творчый процес основаный был вчас Писательскых Варштатів, котры проходили в Бібліотеці, а звінчыньом єст книжка, котрой головным геройом єст капля воды. Оповідат о істориі і знаных персонах, звязаных з Креницьом, а при нагоді водит по креницкым курорті, вказуючы найбарже характеристичны обєкты. Замірена думка зродила ся в рамках проєкту «На тропах локальной культуры – уж од передшколя». Книжочка доступна єст в Публичній Бібліотеці.
Maстер Варголь в Познані
Од 23.листопада/новембра тр. до 2. лютого/фебруара 2020 рока в Народным Музею в Познані мож буде обзерати выставу прац найліпшых европейскых артистів з колекциі супружества Тадеуша і Ірены Гохман Мысловскых під нагололком «М – як Мастеры». Презентация складат ся з сто тридцетьох прац понад девятдесятьох авторів. Ціліст поділена была на дві части, якой головну творят образы в стилю ґеометричной абстракциі, напряму, з котрым найбарже тямлят Мысловского. Окрем того, находят ся тіж працы творців поп-арту, кубізму та супрематизму. Посеред многых артистів видиме назвиска не лем выдатных клясиків – як Пабльо Пікассо, Казімєж Малевіч, ци русиньскій Енді Варголь, але тіж представників сучасной штукы, з котрых мож вымінити Алину Шапочніков, Лемка Єжы Новосєльского і Роман Опалка. Головна ціль выставы то не лем вказати самы працы, але тіж близше познаня самого Тадеуша Мысловского, світового артисты, котрый не єст знаный шыршій ґрупі поза любителями штукы. Збірка прац Мысловского то добрый примір, як в XX ст. розвивали ся ріжны нурты штукы, але тіж вказує ідею колекцийонуваня і раляцию, яка зъєднує артисту і колекцийонера. Выстава приготовлена єст при спілпрацы з Люблиньскым Музейом в Люблині.
Річниця Токаіцкой Траґедиі
22. листопада/новембра в Токаіку при Памятнику Наверніня до Выпаленого Села проходила 75. річниця Токаіцкой Траґедиі. Посеред участників мож было достеречы не лем селян Токаіка і жытелів околиці, бо явили ся тіж представникы державной адміністрациі, арміі, самоурядів і позаурядовых орґанізаций. Вчас подіі старостці Токаіка Яні Медвецовій вручено бронзовый медаль міністра обороны Словацкой Републикы. Токаіцка траґедия прошла 19. і 20. листопада/новембра 1944 рока, коли німецкы войска, котры в рамах одплаты за поміч партизантам через жытелів села, найперше зобрали вшыткых хлопів до церкви, а пак вывезли і розстріляли. Вратувало ся лем двох. О ден підпалили село, остала ся лем церков і єдна хыжа. Токаік был освободженый 28. листопада/новембра 1945 рока, а в 1946 році, завдякы державным пінязям, был одбудуваный. На тот час в селі лишыло ся 16 вдовиц і 67 сирот. Того рока село отримало дотацию 80 тис. евро, котры схоснуваны быдут на реконструкцию внутрішніх просторів і пошыріня експозициі Музею Токаіцкой Траґедиі.
Чергова видокова вежа в Бескідах
Іщы того рока одбуде ся наступне отворіня видоковой вежы на найвысшым верху Сандецкого Бескіду – Радзєйова. Обсервацийный пункт не был доступный для туристів од 2018 рока по тым, як в конструкцию стрілил перун, а деревяны белькы загрибіли. Як повіл Станіслав Міхалік з Надлісництва Пивнична, вчас реновациі явили ся деякы перешкоды звязаны з монтуваньом даху, з причыны сильного вітру, але на днешній ден вшытко іде згідно з пляном.