Каждый знає його музику – «Штырі поры рока» то ікона бароку, може аж і клясичной музикы в загалі, є розпознавальна, як символы масовой культуры. Антоний Вівальді был неповторным італияньскым композитором і гушлярьом, котрый записал ся в істориі выдатным чыслом і якістю музичных творів.
Вродил ся в 1678 році в дост бідній родині. Його отец был тым, котрый як першый вчыл го грати на гушлях. Был членом оркєстры в базиліці св. Марка, а скорше планно зараблял як містный цирульник. Родина Антония Вівальді презначыла го, як найстаршого сына, до карєры в священьскым стані. Высвячено го на духовного в 1703 році. В тым самым праві часі Вівальді зачал роботу учытеля гры на гушлях в домі для сирот для дівчат. Мал товды лем 25 років.
Задебютувал як композитор в 1705 році, коли печатал першы композициі. В 1711 році написал свій авторскій цикль концертів пн. «L’Estro Armonico». Його перша опера вказала ся два рокы пізнійше. Через деякій час был дириґентом світской музикы на князівскым дворі Пилипа, в Мантуі. Вкінци в 1727 році вказал ся його прекрасный твір «Il Cimento dell’ Armonia e dell’ Invenzione» разом з його твором «Le quatro stagioni», зачыт славныма «Штырьома порами рока». Пак міг зачати европейскы подорожы, вчас котрых дириґувал выконанями своіх композиций.
Вівальді барз злі зносил критику. Знаный был з ароґанциі, жаждал славы і грошы. Хвалил ся свойом славом і контактами з великыма того світа. Думал, што скорше компонує концерты як переписуют іх копіювачы. В опініі сучасных был головні передовым гушлярьом і пересічным композитором. По 200 роках зачато одкрывати го наново. Вівальді вмер во Відни 28. липця/юлия 1741 рока.
В проґрамі выслухате м.ін. його брандербуржскых славных концертів і дакус клясикы інчых клясиків.