Сумар дня на 30. жолтня/октобра 2019 р.

Приносиме вам сумар медияльной ґрупы ЛЕМ.фм+ на ден 30. жолтня/октобра 2019 р.

Легше на граничным переході Выжнє Німецкє–Ужгород

Ограничыня про автобусовый транспорт на словацко-украіньскым граничным переході Выжнє Німецкє–Ужгород скінчыли ся вчера. Поінформувала о тым пресова представничка Мытного Уряду Михалівці – Кляра Бальоґова. Більше як штырі місяці тырвали ограничыня звязаны з ремонтовыма роботами на адміністративній будові переходу. Тоты принесут подорожуючым, котры хоснуют автобусовый транспорт, высшый комфорт при мытных і пашпортовых контролях, як цитувала Бальоґову аґенция ТАСР.

В Устриках «Од Лемковины по Гуцульщыну»

Осередок Еколоґічной Едукациі Бєщадского Нацийонального Парку просит до ся на дві выставы. Перша з них то «Од Лемковины по Гуцульщыну», друга – «Гуцульщына як інспірация творчости і філософіі Станіслава Вінценза». Осередок містит ся в Устриках Нижніх. Перша з експозиций то репродукциі архівальных знимок авторства проф. Романа Райнфуса з років 1930-1939 робленых на обшыри Карпатского Погіря, Низкого Бескіду, Бєщадів та погранича Ґорґанів і Чорногоры. Знимкы походят зо шкляных неґативів купленых по смерти етноґрафа од його родины в 2000 році через Музей Народного Будівництва в Саноку. На фотоґрафіях видіти мож елементы материяльной і духовой культуры Погірян, Лемків, Долинян, Бойків ци обшыри бойківско-гуцульского погранича. Сут они цінном базом і мают великє значыня для познаваня выміненых меншын, якы прожывали в полудньово-східній части Польщы до II світовій войні і періоді выселінь по закінчыню войны. Друга выстава презентує 60 знимок звязаных зо Станіславом Вінцензом, його родином і Гуцульщыном. Походят з колекциі родины писменника з Німец. Найціннійшы і найбарже інтересуючы презентуют самого писменника і його неістніючу хыжу в гуцульскым селі Быстрец. То гын зачал писати знану публикацию пн. «На высокій полонині». Выставы были удоступнены Осередкови Еколоґічной Едукациі Бєщадского Нацийонального Парку через Підкарпатскій Музей в Коросні.

Не было раю на Совітскій Украіні

В половині листопада/новембра ансамбль Рутенія з Братиславы зачне турне по містах пілнічно-східньой Словациі з найновшым проґрамом пн. «Земля обіцяна». Є то танцювально-драматична інсценізация, котра приближат публиці діі звязаны з тзв. оптациями, коли то тисячы люди, головні Русины, через аґітацию добровільні перенесли ся по II світовій войні жыти на обшыр Совітской Украіны. Подібні як Лемкам – обіцювано ім рай, жытя вказало ся єднак на вельо тяжше як дома. Вертати ся могли од 60. років. Інсценізация не є дослівным представліньом тых фактів, хоснуваны сут і одкликаня до біблиі. Через історию єдного героя вказана є доля цілого народа і його гляданя выхыреной землі, богатой в молоко і мед. Ініциятором до зробліня такого представліня был ведучый ансамблю – Петро Штефаняк, сценарий написал Петро Медвід, якій і вырежысерувал пєсу. На сцені видіти мож м.ін. Йосифа Пантлікаша і Володиміра Чему, котры выступуют тіж в Театрі Александра Духновича в Пряшові. За музичну част одповідат народный ансамбль Радослава Кертіса, а в ролях діти видіти мож членів Дітячого Фольклорного Ансамблю Ґайдошік зо села Нова Дєдінка. Першый показ пройде 23. листопада/новембра в Пряшові.

Госло для Малопольщы

Тырвают роботы над новом стратеґійом розвитку Малопольщы. Є то найважнійшый документ рыхтуваный самоурядом воєвідства. В звязку з тым Заряд Воєвідства просит взяти участ в конкурсі на короткє госло стратеґіі. Для выграного презначено нарогоду 5 тис. зл. Госло повинно быти ориґінальне, позитивні ся асоциювати, быти просте і легкє до запамятаня. Думкы треба присылати до 18. листопада/новембра того рока через специяльный формуляр доступный на сайті malopolska.pl. Елементом робіт над Стратеґійом Розвитку Воєвідства «Малопольща 2030» є влучыня в них соспільных і економічных партнерів, а тіж збераня опініі жытелів Малопольщы, котрых реалізация записів документу буде ся особливі тыкала – якіст жытя має ся постійні збільшати. Каждый може представити свою думку, яка винна быти Малопольща до 2030 рока.