Як голосували жытелі сел з таблицями з назвами місцевости по лемківскы?

На нашым портали представили сме уж результаты голосуваня в выборах до польского парляменту, якы односили ся до цілой ґміны Устя Рускє, в склад котрой входит двадцет сел. Серед них сут місцевости, котры мают двоязычны, польско-лемківскы таблиці з назвами сел.

Окрем сел находячых ся на обшыри реченой ґміны, двоязычна таблиця з назвом місцевости витат нас так само в Білянці, котра приналежыт до ґміны Ґорлиці. В аналізі взяли сме до увагы тіж село Бортне і Бодакы, котры не мают таблиці з назвом села по лемківскы, але процентове однесіня лемківскых жытелів до загалу жытелів єст барз высокє. Подібні єст і в примірі парох інчых сел, про котры спомянеме долов.

В Білянці выграла правиця, але по рівно лівиця і Конфедерация

Село Білянка, котре як перше на Лемковині мало двоязычну, польско-лемківску таблицю з назвом місцевости (2009 р.), не ріжнит ся дуже од інчых. Смотрячы на презентуваны чысла, так як в цілій Польщы, видно поляризацию. Поділ є на зъєднану правицю і дальшу част опозицийных до ней блоків.

Жытелі місцевости голосували в окружній комісиі в Сельскым Культурным Домі. Допущены до голосуваня были 154 особы. В Білянці заголосували 83 особы, што дає фреквенцию на рівни 53,9%.

Близко половина голосувала на партию Ярослава Качыньского Право і Справедливіст (ПіС, Prawo i Sprawiedliwość). Білянчане по рівно другє місце признали для Лівиці – Союзу Демократичной Лівиці (СДЛ, Lewica – Sojusz Lewicy Demokratycznej) i комітету Конфедерация Свобода і Незалежніст (КСіН, Konfederacja Wolność i Niepodległość), якы отримали по 11 голосів (13,58%). За великого програного в Білянці мож брати Гражданьску Коаліцию (ГК, Koalicja Obywatelska), яка отримала лем 12,35% вшыткых одданых голосів. То барз планный результат в порівнаню до загальнопольскых результатів, де ГК заняла другє місце. На посліднім місци, з 11,11% голосів, нашла ся партия Владислава Косіняка-Камиша, Польскє Народне Сторонництво (ПНС, Polskie Stronnictwo Ludowe).

Дальшых вісем місцевости

Окрем єдиной Білянкы в ґміні Ґорлиці, в цілій Польщы таблиці з назвами місцевости по польскы і по лемківскы находят ся іщы в інчых осмох селах, котры як раз сут на обшыри ґміны Устя Рускє. Долов вказуєме аналізу голосуваня в селах, котры од 17. листопада/новембра 2011 р. мают таблиці з лемківскыма назвами місцевости. Сут то Бліхнарка, Ґладышів, Конечна, Кункова, Новиця, Реґєтів, Ріпкы і Ждыня.

В тым місци треба дати притиск, што звернеме увагу і на інчы місцевости, котры хоц не мают двоязычных таблиц, то за поділом окружных комісий входят до єдной обшыри як раз з тыма лемківскыма селами, якы мают таблиці. Даны публикуваны Державном Выборчом Комісийом односят ся на найнизшым рівни як раз до окружных комісий, прото не сме в силі дійти прим. до того, як голосували самы Ріпкы, котры мают двоязычну таблицю, а Ганчова, котра єй не мат. А тоты два села медже інчыма вошли до єдной окружной комісиі. Окрем того, аналіза є про тоты місцевости так само цікава, понеже і в них найти мож высокє чысло жытелів приналежных до лемківской меншыны.

В Ґладышові вычыслено комісию лем для самого села. В селі допущены до голосуваня были 274 особы. До голосуваня приступило 128 осіб, што дає фреквенцию на вельо низшу од державной (61,74%) і низшу од фреквенциі загальні в цілій ґміні Устя Рускє (52,35%), бо лем 46,71%. Подібні як в інчых селах, і ту видно значучый поділ на зъєднану правицю і дальшу част блоків разом взятых. З том ріжницьом, же другє місце заняла ГК.

Дальшыма двома селами, котры такой і сусідуют з Ґладышовом, сут Ждыня і Коненча. Конечна являт ся селом, котре на тот момент має выключно лемківскє населіня. Голосуваня проходило в ждыньскій світлици. Допущеных было 215 осіб, з чого свій голос дали 102 особы, што дає фреквенцию ниже половины. На ПіС заголосувало веце як в сусіднім Ґладышові, бо аж 54,46% голосуючых.

Сусідній до Ждыні Реґєтів находил ся в єдній окружній комісиі з Квятоню і Шквіртным. Село Реґєтів мат двоязычну таблицю, два послідні ні (хоц в Квятони находит ся невелика православна парохія). Ту на урядуючу партию дано такой о 10% меньше голосів як прим. в Ґладышові, Ждыни і Конечній. Дост добрый результат, подібні як в Ґладышові, мало ПНС.

Єдном з векшых окружных комісий в тым реґіоні была комісия в Устю Рускым, до котрой окрем жытелів той місцевости приналежали жытелі двох сел з лемківскыма назвами місцевости – Кунковы і Новиці. Окрем офіцияльно выміненой Кунковы, вартат спомятнути і на Ліщыны, котры хоц не сут на днес самостійным селом, то фурт намагают ся ним быти наново (шырше писали сме ту).

Допущеных до голосуваня в окружній комісиі в Устю было 1215 осіб, з чого до урн пішло 615 осіб, што дало фреквенцию 50,6%. Перше місце без змін – выграла партия ПіС. Подібні як в інчых лемківскых селах, дост добрый результат отримало ПНС. З Кунковы як раз з лист ПНС кандидувал з 10 місця Андрий Барна, якій в своій материньскій комісиі отримал 42 голосы, а цілым Соймовым Округу но. 14 (Новый Санч) 402 голосы. Не отримал мандату.

Дальше призрийме ся, як голосували жытелі Ріпок, котры так як інчых вісем місцевости з обшыри ґміны мают двоязычну таблицю. Село причыслене было до векшой Ганчовы, котра хоц не має таблиці, єст дост великым лемківскым осередком, смотрячы на чысло вірных місцевой православной парохіі.

І ту было подібні як в інчых селах. Выграл ПіС, хоц уж не так сильно як в Ждыни і Конечній. Право голосу мало 489 осіб, што причыслат тоту комісию до єдной з векшых в ґміні. До голосуваня приступило 255 осіб.

Послідньом окружном комісийом, котра являт ся другом під взглядом допущеных до голосуваня (879 осіб), была комісия в Высовій, до якой окрем курорту причыслены были жытелі недалекой Бліхнаркы. Бліхнарка як раз єст селом, котре має таблицю з написом по лемківскы. В першым і другым селі находят ся православны парохіі, тіж православный монастыр, грекокатолицка парохія. Над Высовом, будуча в єй складі, є Свята Гора Явір, поломницкє місце так для православных, як і грекокатоликів.

Більшіст голосів дано на правицю, хоц не был то уж так добрый результат як в поінчых комісиях. Добрі выпал СДЛ. Барз планный результат отримала КСіН, котра в тій комісиі отримала лем 28 голосів (4,97%). Увагу зверат высока фреквенция (высша од загальнопольской). Вынесла она 64,4%.

В тій части спомянути треба і на села Бортне і Бодакы, котры находят ся уж в сусідній ґміні Санкова. Хоц не мают они двоязычных таблиц, процентова участ лемківскых жытелів головно в селі Бортне єст переважаюча. Результаты голосуваня в комісиі, яка злокалізувана была в основній школі в Бодаках, невельо ріжнили ся од представленых горі. Так само выграла правиця. На два села допущены до голосуваня были 293 особы. Фреквенция вынесла 49,82%, што Бортне і Бодакы зачыслят до єдной з низшых.

Девят сел з таблицями

Наконец представляме діаґрам, котрый підсумовує, як голосували жытелі девятьох сел, в котрых находят ся двоязычны, польско-лемківскы таблиці з назвами місцевости.

Видно, што голосуваня выграло ПІС, хоц не был то результат в границях половины вшыткых одданых голосів. ГК мала 23,04% голосів. Третє місце, выпереджаючы лівицю, мало ПНС. Послідня была КСіН. Мож речы, што Лемкы голосували подібні як більшіст польского населіня в ґорлицкым повіті, а обще – в цілій Польщы, смотрячы на результат як раз комітету зъєднаной правиці.

Прото тіж села з ґміны Устя Рускє і Білянка з ґміны Ґорлиці входили до соймового выборчого округу но. 14 (Новый Санч). З того округу до Сойму мандаты посланців отримало 8 кандидатів ПіС, 1 кандидат ГО і 1 кандидат ПНС.

В сенатскым округу но. 37 (Новый Санч) стартувало двох кандидатів. Были то Сланіслав Коґут, зо свойого комітету (колиси звязаный з партийом ПіС), і Віктор Дурляк, котрый як раз был выставленый через зъєднану правицю. Переміг тот другій.