Дорогы радіослухачі, уж в Старім завіті чітаме слова: Мої дорогы не суть вашыма дорогами, а моє думаня не є вашым думаньом.
Тоты слова можеме правом однести і ку чітаню днешнього євангелія. Ісус приходить до поганьского края Тіру і Сідону. Там його стрічать жена, котра мать великый біль в сердці. Мать дівочку, котру мукарить злый дух і она собі не знать дати рады, як помочі. Просить Ісуса о поміч. Но Ісус не реаґує. Ученикы його просять, жебы їй поміг. Но Він говорить: Єм посланый лем ку вівцям дому Ізраіля, котры пропали. Тота жена приходить ку ньому і говорить: Господи, помож мі. На што Ісус реаґує іщі твердше: Не є добрі взяти хліб дітям і шмарити псам. Тото уж могло цалком доразити тоту жену, но она не дасть ся одрадити. На тоты слова одповідать: Гей, Госпдои, но і псы їдять одробинкы із того, што падать зо стола. На тоты слова Ісус гворить: О жено, велика є твоя віра, най буде так, як хочеш. І в тій годині дівочка выздоровила.
Даме собі вопрос: Чом Ісус не хотів такой выздоровити дівочку той жены? Бо хотів указати на велику віру матери. Указує в тім слові, же Бог мать свій час – керос [спасителный час], коли Бог діє. Він знав, што робить. Ученикы не розуміли, чом не реаґує. Но Ісус мав вшытко у своїх руках. Тота жена не перестала вірити. Ани втогды, кедь ся могло видіти, же то уж не мать ціну. Же ся помочі не дочекать.
Так указує нам тото слово, жебы не падати на дусі, кедь Бог такой не выслухать нашы прошіня молитвы. Коли находиме ся в тяжкій сітуації. Бог мать свій час. Нам лем треба мати тверду віру, наслідуючі тоту поганьску жену, жебы і мы сьме могли учути: Велика є твоя віра. Слава Ісусу Хрісту!
В неділю, 13 октобра 2019 р., о 9.00 год. проґрам «Слово», котрый реалізує єромонах Маркіян ЧСВВ. Повторіня 13 октобра о 12.00 і 14 октобра о 2.00 год. за русиньскым часом.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА