Уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны пише о тім, же Словакія є на пути приготовліня народностного закона, котрый бы комплексно дефіновав права народностных меншын. Аж на то, же то є путь, котра веде ку закону, котрый не буде.
Є „миле“, же уповномоченый про народностны меншыны Ласло Буковскый прияв делеґацію головного міста Прагы під веджіньом председы Выбору про народностны меншыны Іжіго Кнітла. Іщі миліше є, же за його словами чеськый модел народностного закона бы міг быти іншпіраційов і про Словацьку републіку. Буковскый собі докінця думать, же вопрос прав народностных меншын є треба одполітізовати і встановити ефектівны механізмы на уровни держвной, реґіоналной і містной самосправы.
З тым вшыткым сьме согласны. Но в роті як горячій углик тримаме вопрос о тім, де была тота ініціатіва дотеперь.
Є предці над сонце ясніше, же бісідовати, ани не пів рока, перед выборами о даякій пути приготовліня народностного закона є, правда, шумне, но безнадійне. Хоць приготовліня досправды проходять, є пізно. Пізно про тоту владну ґарнітуру, котра ту є теперь. Нихто, і кебы вшыткы приготовліня были зроблены вже днесь, уж дашто таке як фундаменталный закон о народностных меншынах до парламенту до выборів не передложыть. А і кебы передложыв, так фундаментланый закон вже не перейде, бо нихто уж до такых справ не хоче шопати. Навеце в припаді, кедь коаліція бісідує о тім, же пів рока перед выборами їх коалічный договор не мусять дотримовати і можуть собі кажда із владных партій робити, што лем хотять.
Ніт, крітіка не є напрямена на Ласла Буковского, котрый із свойой позіції уповномоченого за три і пів рока зробив доста про векшый комфорт народностных меншын на Словакії. Крітіка є скоріше напрямена на політічну партію, котрой є членом.
Most-Híd як партія мултієтнічна, котрой єдным із цілів было все старати ся о меншыны, добрі знала, же Словакії бракує так основный закон, якым закон о народностных меншынах є. З мадярьского і русиньского боку вже давно пришли пропозіції законів, котры лем требало пустити до шыршой діскусії.
А теперь на то, жебы в тій справі рушати ся допереду, мала партія выняткову принагоду. По парламентных выборах у 2016-ім році была якраз тота партія тым „язычком на вагах“, без котрой бы коаліція не могла выникнути. Буґар зо своїма партайныма колеґами вступом до коаліції зарісковали вельо, докінця властну політічну будучность, кедьже днесь є партія в баданях під граніцьов вступу до парламенту. Но і так вступили до коаліції, і арґументовали тым, же хотять просадити пунткы у проґрамовім выголошіню влады, котры поможуть меншынам.
І якраз зато є про мене незрозуміле, як є можливе, же кедь вже ішли до такой владной коаліції, чом потенціал того, же будь просадиме „вшытко або нич“, кедьже без нас будуть якбач передчасны выборы, бо без нас не выникне влада, не схосновали на сто процент. Є то промарнена шанса, котра бы собі жадала мінімално по палцях, кедь Most-Híd зо знаньом того, же може жадати то, што іщі ниґда, не схосновав тоту принагоду, і не протиснув приятя закона о меншынах до выголошіня влады.
Кедь днесь бісідує дослугуюча ґарнітура о приготовлінях закона про народностны меншыны, можеме то брати як кампань перед выборами – в тім ліпшім припаді, як злый фіґель – в тім гіршім припаді. Так або іншак, не можеме то брати серьйозно. Є ясне, же як дашто, што бы мало быти тов владов перемінене на реалность, то брати не можеме.
А што буде по выборах? Подля преференцій то затля вызерать так, же то уж є цалком іншый світ. І зато нам зіставать лем єдно. Чекати і тішыти ся на закон, котрый не буде.
Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радія lem.fm. Жрідло фотоґрафії Wikipedia:
ТЕКСТ НАПИСАНЫЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА