10. септембра минать 95 років од підписаня Малого Сент-Жерменьского договору, котрым ся Підкарпатьска Русь офіціално приєднала до Чехословакії.
Чехословакія ся завязала вытворити з Підкарпатьской Руси автономну часть (стало ся так аж в 1938 році), вытворити окремый сейм (ниґда не быв вытвореный) і дати вшыткым жытелям охрану їх жывота і їх свободы. Договор быв підписаный міджі головныма моцностями і Чехословакійов в Saint-Germain-en-Laye 10. 9. 1919 р.
В 1919 р. ся в Паріжі зышов Григорий Жатковіч з Антонійом Бескидом, котрый быв говорцьом Підкарпатя. Вытворили русиньску комісію і вєдно із чехословацьков делеґаційов на міровій конференції передложыли план на приєднаня Підкарпатьской Руси як автономной области з Чехословакійов. Частьов документів про мірову конференцію было Ужгородьске меморандум Центральной руськой народной рады з 8. мая 1919 р. загнане і презідентови Томашови Ґарікови Масарикови, котрый при приятю делеґації з Підкарпатя дня 23. мая 1919 р. повів, же споєнці в Паріжу вызнали пажадавку карпатьскых Русинів і одобрили їм право приєднати ся як автономна часть ку Чехословакії.
Підписом договору 10. септембра 1919 р. ся Чехословакія завязала, же „зрядить теріторію Русинів югокарпатьскых в граніцях, урченых головныма моцностями зъєднаныма і здруженыма, в рамках Чехословацькой державы як самосправну єдиніцю, котра буде выбавлена найшыршов самосправов злучітельнов із єднотностьов державы Чехословацькой.“
Міджінародне признаня приєднаня Підкарпатьской Руси ку Чехословакії потвердив і Тріаноньскый міровый договор, підписаный 4. Юнія 1920 р.