Днесь минать точно 75 років од смерти ґрекокатолицького священника, русиньского писателя, автора першого роману з Пряшівской Руси, просвітителя народа – Емілія Кубека.
Народив ся Емілій Кубек 27-го новембра 1857 р. у Штефурові. Выростав у родині ґрекокатолицького священика Антонія Кубека. По штудіях ся у 1881 році оженив із Марійов Шіріловов, дівков ґрекокатолицького священика в Кружльові. З ньов мав штири діти: Марію, Антонія, Анну і Алжбету.
По рукоположіню на священика дня 22-го марца 1881 р. робив каплана в Гомроґу в роках 1881 – 1882 і в Якубянах в році 1883. У 1884 діяв як парох в Кремній і в році 1885 в селі Любовець, недалеко Пряшова. Дня 12-го новембра 1885 р. быв призначеный за пароха до села Снаків.
В Санкові зачав свою діяльность нелем як жертвуючій ся душпастырь, но і як писатель. Окрім душпастырьства присвячав ся і реконштрукції церькви. Часточну реконштрукцію скінчів у 1890 році. Під його веджіньом у Снакові была збудована нова фара і нова школа. У 1894 році з помочов своїх вірників і дарів із Америкы зачав з будованьом капліці перед селом. По докінчіню капліці шторік робить ся одпуст на праздник Успенія Пресвятой Богородіці. В повязаню з будованьом капліці всокотили ся вшыткы документы – планы, розрахунок і корешпонденція, шумні управлены і звязаны у двох звязках під назвами Sznakoi kápolna I. і Sznakoi kápolna II.
На зачатку ку каждому звязку властноручно записав барз цінны даны. Сельска кроніка споминать, же по своїм приході до Снакова ся постарав о нову драгу до Снакова, довгу 3 км. Далше го споминать як доброго господаря. Дав до села привезти єден ваґон овоциновых стромиків і нову сорту бандурок. Вчів людей садити бандуркы „за плугом“. На ораня бандурок забеспечів шпеціалный плуг. Того доброго господаря, котрый вчів людей ліпше господарити і господарьніше ґаздовати, шумні описав у своїм тритомовім романі під назвов Марко Шолтыс, і то конкретно в особі Марка Шолтыса. Вчів людей роботы з пчолами. Пошырьовав освіту, писав людям жадости о тестаменты. Вєдно із містным учітельом Десятником нацвічіли театралну пєсу бардейовского Яна Андращіка під назвов „Šenk palenčeny“. Барз войовав проти алкоголізма. В тім прямованю є найпересвідчівішый його стишок Добрый тато.
Вліті 1904 р. одходить до Америкы. До свого одходу писав до різных часописів. По одході до Споєных штатів Америкы выдав в Ужгороді Церьковнославяньско-мадярьско-російско-німецькый словник (1906 р.). У Америці выдав Народны повісти і стихы і тритомовый роман Марко Шолтыс (рр. 1922 – 1923). Друком выдав Малый катехізм, составлен по сістему народных школ єпархії Мукачевской (1924), Брожуру Отче наш: Толкованіє господьской молитвы в образах і словами (1917 р.).
Публіковав у тыжденнику Неділя, котрый выходив про народности Угорьска в Будапешті в языках мадярьскім, словацькім, російскім, сербскім, румуньскім і німецькім. Йойо творы суть писаны по русиньскы, но латиніков.
В Америци діяв у ґрекокатолицькій парафії в Маганой Сіті, в штаті Пенсілванія. Заставав різны церьковны і світьскы посады. Быв директором Америцько-руськой рады, директором пресовой канцеларії общества Соєдиненіє. До пензії пішов у 1936 році про хвороту жолудка (мав раковину). У парафії быв облюбленым і честованым. Берз радо ходив до кіна. Быв вірным сыном свого народа, повный патріотічной щірости, славяньского усвідомленя.
Умер Емілій Кубек 17-го юла 1940 р. в Маганой Сіті, де є похороненый са Сент Мері Семетері. На Пряшівскій Руси його жывоту і творам довгы рокы присвячать ся ґрекокатолицькый священик, писатель, член Сполку русиньскых писателів Словеньска отець Франтішек Данцак.
Оброблене подля: PaedDr. František Dancák – KUBEK, Emil. Публіковане на сайті www.zoe.sk.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА
В. Максимович декламує стих Емілія Кубека під назвов Подзравленіє для краєвой Руси