Чом не сходиш мі з памяти,
Хыжо деревяна?
В моім серци ты дотепер –
Розятрена рана.
Хоц мі доля не судила
В рiдним краю жыти,
Але тебе, моя хыжо,
Не можу забыти…
Так зачынат ся верш Мариі Бурдяк, в якым тепло, красно описує свою хыжу в Устю Рускым. Певно, каждый старшый Лемко міг бы повісти о рідній хыжы на рідній земли што найліпшы слова, як не в поезиі, то в прозі – лем бы дахто його звідувал. Але гейбы хыжа – то просто хыжа, нич особливого. То як, о што звідувати? І што значыла хыжа для нашых дідів-прадідів? Того можна ся дознати з днешньой передачы.
«70%» – передача од Лемків переселеных на Украіну. Проґрам рыхтує Анна Кырпан, потомна переселенців. Кєд цікавит вас дашто, або хочете ся дачым поділити, пиште до авторкы проґраму: 70procent@lem.fm.