Даколи бесіда з респондентом подібна є до потічка, рікы, даколи – до озера, а зас інчым разом то гейбы літній дощ, і трудно рішыти ту якісу послідовніст, хронолоґію.
А єднак, так як і дощ напават землю, так і така мозаічна, з малых кавальчыків, бесіда – тіж може зацікавити, освіжыти, насытити…
І чудуєш ся нераз, як в єдній бесіді можут найти ся такы преріжны пацюркы… Ото, наприклад, німецка пісня з австрийской опереты, співанка о ружах з Тиролю…