В суботу, 14. квітня/апріля 2018 р., в Ліґници проходили упамятніня 70. річниці ериґуваня православной парохіі Воскресіня Христового. В іх рамках была посвячена пропамятна таблиця присвячена річници і дальшым подіям.
Божеску Літургію на запрошыня прихожан і пароха о. Любомира Воргача очелил владыка вроцлавско-щеціньской єпархіі, Архієпископ Юрий. Владыку в порогах ліґницкого храму витали по лемківскы наймолодшы парохіяне, староста та настоятель. Молитвы проходили при участи священників з сусідніх парохій.
Перед хрестным ходом, в притворі церкви, была посвячена пропамятна таблиця, яку окропил Архієпископ Юрий. Таблиця є памятком 70. річниці ериґуваня православной парохіі в тым місті, 90. річниці повороту Лемків до православя та 70. річниці траґічной акциі Вісла, в наслідстві котрой вірны нашли ся на чужій земли. Таблиця находит ся попри другій, яка была одкрыта двадцет років тому в памят 50. річниці ериґуваня і акциі Вісла.
Свящ. Воргач дякувал і владыці Юрийови за присутніст та посвячыня новой пропамятной таблиці. Спомянул на тяжкы хвилі в жытю парохіі і бывшых настоятелів. Припомнул памят покійного Архієпископа Єреміі, котрий долгы рокы одвиджал Ліґницю.
За дату ериґуваня православной парохіі в Ліґници принимат ся 15 лютого/фебруара 1948 р., коли было одслужене перше богослужыня в приватным мешканю. Початково, через короткій час, парохія містила ся в поблизкым Яворі. Внет повело ся вірным отримати част евангелицкого Марияцкого костела при ул. Панєньскій в Ліґници. Од зачатку парохію творили в більшости вірны з Лемковины, примусово оселены в околицях Ліґниці по переведіню акциі Вісла – были то предовшыткым Ізбяне, але і выселены з Холмщыны і полудньового Підляшя Украінці, Білорусины, а тіж Грекы і Македонці, якы на зламі 50. і 60. років ХХ ст. выіхали до своіх держав.
З парохійом повязане є самособом перебываня Пілнічной Ґрупы Войск Радяньской Арміі. Православны воякы з СССР початково бояли ся офіцийно брати участ в богослужынях, але кінцьом стацийонуваня войск в Ліґници (1993 р.) обставины были уж інчы. 9. мая 1992 р. одправлена была великодня Божеска Літургія на ліґницкым войсковым цмонтери, де похороненых є 1262 радяньскых жолнірів. В богослужыню брали участ командиры Пілнічной Ґрупы Войск.
В 1975 р. парохія перенесла ся до евангелицкого костела з 1833 р., якій находит ся при ул. Коссак в Ліґници. Неодолга храм был пристосуваний до потреб православной літургіі. В 1977 р., в результаті выливу рікы Качавы, церков мусіла быти одреставрувана. В 1983 р. ю посвячено. Початком ХХІ ст. в сусідстві побудувано приходство, а пару років тому переведено цілковитий ремонт святыні.
Лемкы, будучы парохіянами ліґницкой церкви, в 1989 р. активно влучыли ся в орґанізуваня і пак покликаня першой повыселенчой лемківской орґанізациі – Стоваришыня Лемків. Кінцьом 90. років в сусідстві храму СЛ придбало свою сідибу. При ул. Коссак сідибу мат тіж ЛАПіТ «Кычера».
Долголітнім дяком ліґницкой церкви є Адам Барна, автор чысленных публикаций присвяченых жытю і культурі Лемків.