Здає ся, же то было так недавно, а то уж істория… Днескы з паном Нестором Русиняком кус споминаме, як то ся жыло в радяньскых часах.
Для старшых люди то і приємны спомины, бо то іх молоды рокы, але тіж і неприємны, бо такой мусіло ся жыти в тоталітарній державі, за совітскыма правилами. Але не лем бесідуєме, бо пан Нестор любит сой і поспівати… Но то просиме слухати…