В минулий вікенд, 26. вересня (септембра) прошло 5 років од дня, коли одышол од нас Теодор Кузяк – выдатний лемківскій писатель, гумориста і маляр.
Теодор Кузяк вродил ся 25. грудня (децембра) 1926 р. в Бортным, де скінчыл основну школу. Дальшым плянам вчыти ся в ґімназиі в Ґорлицях перешкодила война, а Т. Кузяк достал ся до школы в Маластові, але перед єй закінчыньом был вывезений на примусовы роботы до Австриі, а пак на Мадяры. Одтамале повело ся му втечы, коли місце гітлерівского окупанта занял совітскій. Был покликаний до Червеной Арміі і разом з ньом воювал о освободжыня мадярскых і австрийскых замель. По войні вернул до Бортного, але неодолга, в 1947 р., остал выселений в рамках Акциі “Вісла”. Як вельох Бортнян, нашол ся в Лісци к. Ліґниці.
На выгнаню, іщы 50. роках ХХ ст,. разом з єдносельчанами зорґанізувал театральну ґрупу, котра выставила пєсу Ваня Гунянкы Шолстыс і Вертеп в Карпатах Івана Русенка (грал Амроза). В тым періоді зачал писати, а його творы явили ся в Карпатскій Руси, выдаваній в ЗША, а пак в Нашым Слові на Лемківскій Сторінці. Од кінця 50. років жыл в Ряшові, а будучы на пенсиі, вернул до Бортного, де прожыл остатні своі дни. Вмер 26. вересня (септембра) 2010 р.
Выдавництво “Наша Загорода” выдало дві збіркы оповідань і гуморесок Теодора Кузяка: в 1999 р. Давно, то были часы… і в 2001 р. Догасаюча Ватра.
(сканы образів і окладинок книжок з сайту: teodorkuziak.prv.pl)
Пониже знимкы з архіву сына артисты – Петра Кузяка.