280 років од народжіня Арсенія Коцака

14-го марца 2017-го року минать 280-та річніця од народжіня василіяньского монаха, богослова і языкознателя, котрый діяв на Пряшівскій і Підкарпатьскій Руси – Арсенія Коцака. Хто быв то родак із русиньского села Буківці, в окресі Стропків і чім записав ся до історії?

Народив ся Арсеній Коцак 14-го марца 1737-го року, як сьме высше написали в Буківцях, на Пряшівскій Руси, втогдышня теріторія Угорьского кральовства. Навчаня зачав в ґімназіях в Пряшові і в Шарошпотоку (днешнє Мадярьско), штудії продовжовав навчаньом філозофії на академії в Кошыцях. Но тоты штудії быв примушеный із причіны хвороты перервати.

В тім самім році, як одышов із Кошыць, вступив до Краснобрідьского монастыря отців василіянів і од року 1759 быв призначеный діяконом Мукачівского монастыря святого Николая. В році 1762 вернув ся до монастыря в Краснім Броді, де в монастырьскій школі учів філозофію і о рік пізніше быв высвяченый на ґрекокатолицького священика – єромонаха. По тім, што в році 1767 здобыв тітул доктора філозофії, Арсеній Коцак зачав передавати лекції на богословскых школах коло Краснобрідьского (1768 р., 1771 – 1774 рр.), Маріяповчаньского (1772 – 1778 рр.) і Мукачівского (1778 – 1781 рр.) монастырях. В слідучіх далшых двох десятьлітях быв іґуменом василіяньского монастыря на Буковій Гірці (над селом Буківіці, де ся народив), і професором богословія на школі Краснобрідьского монастыря. В році 1798 тяжко похворів і так одышов до Мукачівского монастыря, де жыв аж до кінця свого жытя.

Коцак по собі зохабив великый архів, коло  30 томів рукописів, з котрых бівшу часть творять праці із філозофії і богословя, якы были написаны латиньскым і церьковнославяньскым языками. Його педаґоґічна діялность припала на період, коли монархійов рядили монархове – прихыльници просвіщіня в Австрії – Марія Терезія і Йосиф ІІ., котры впроваджали реформы в освіті, і на єпіскопскім престолі Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії быв Андрій Бачіньскый. Вєдно із єпіскопом Бачіньскым брав Коцак участь на конзултаціях скликаных до Відня Марійов Терезійов, котры дотуляли ся друкованя книжок кіріліцьов в Австрійскій імперії. Коцак быв докінця кандідатом на посаду цензора будучіх кірілічных выдань, но його кандідатура не была схвалена.

Арсеній Коцак у Відню дав і вопрос односно абсенції учебників церьковнославяньского языка про будучіх ґрекокатолицькых священиків і далшых штудентів підкарпатьскых ґрекокатолицькых духовных школ. Він сам, за рокы свойой педаґоґічной діялности написав пять учебників із того предмету:   1) Граматтика русская, сирѣчъ правила о словосложении слова языка русского 2) Граматтика русская или паче рекши славенская… 3) Граматтика русская, сирѣчъ правила извѣщателная о словосложеніи слова язика славенскаго или русскаго… 4) Граматтика русская… (копія попередньой) 5) Школа или училище граматики русской и прочіихъ многоразличныхъ наукъ…

Взором про його учебникы ґраматікы были про нього втогдышні учебникы латиньского языка і ґраматіка церьковнославяньского языка од Мелетія Смотрицкого. Інтересным є, же жаден із його творів не быв публікованый за його жывота. Першыраз появили ся друком віршованы Правила и наставленія, котры вышли у 1927-ім році. Выдав їх архіварь і бібліотекарь Мукачівского монастыря Гліб Кінах. Варіанты ґраматікы, котры суть уведжены під чіслами 4 і 5, были публікованы із коментарями у 1990-ім році. Три далшы рукописы учебників были в часах Совітьского союзу, у 1963-ім році, переданы із Мукачівского монастыря до Закарпатьского краєзнавчого музею, де счезли без сліда.

Як сьме писали высше, по тім, што Арсеній Коцак тажко похворів, одышов в році 1798 до монастыря в Мукачові, на Чернечій Горі. Там вмер 12-го апріля в році 1800.

Оброблено за: П. Р. Маґочій і кол.: Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА