17-го фебруара минать 265 років од нарожіня вызначного священика і церьковного єрарха на Пряшівскій і Підкарпатьскій Руси – Алексія Повчія.
Народив ся Алексій Повчій 17-го фебруара 1750 року в Кокаді. Учів ся у Великім Варадині (Орадеа) і у віденьскій семінарії „Барбареум“ (1775 – 1778). Дістав богословску освіту і быв высвященый на ґрекокатолицького священика (1779). На сам перед служыв як каплан в армаді Австрійской імепрії і потім в дакілько селах на Пряшівскій Руси.
У 1800 р. быв выбраный до капітулы Великоварадиньской ґрекокатолицькой єпархії, в котрій векшына вірників была румуньска. Ту служыв Повчій як „руськый“ священик в парафіяльній церикви того міста. В 1816 році быв Алексій Повчій высвященый на єпіскопа Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. О два рокы пізніше поміг тому, жебы была сотворена Пряшівска ґрекокатолицька єпархія (одокремила ся од Мукачева) з першым єпіскопм Ґріґорійом Тарковічом.
А. Повчій є знамый як просвітитель Русинів. Він основав церьковно-парафіяльны школы, выдавав книжкы. Помагав науковым роботам Василя Довговіча і Михаила Лучкая. В 1830 році, коли будучій народный будитель Русинів Александер Духновіч быв дотиснутый одыйти з Пряшова, Повчій поміг йому удомашнити ся в Ужгороді. Як мукачівскый єпіскоп засновав фонд, з котрого платили ся заробіткы учітелям, котры передавали руську літературу.
Умер Алексій Повчій 11-го юнія 1831 року в Ужгороді.
Жрідло: П. Р. Маґочій – Енциклопедія історії та культури карпатських русинів
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА