16-го октобра минать точно 180 років од часу, коли народив ся вызначный русиньскый священик, поета, публіціста, етноґраф і языкознатель Александр Митрак.
Народив ся Александр Митрак 16-го октобра 1837-го року в Плоскім, на Підкарпатьскій Руси, котра втогды належала під Угорьско. В роках 1847 аж 1855 штудовав на ґімназії в Ужгороді і Сату Маре. По закінчіню ґумназії учів ся в роках 1856 аж 1862 в Ужгородьскій богословскій семінарії. Потім быв рукоположеный на священика і служыв на дакілько парохіях. Наперед на Підкарпатьскій Руси – Ільниця, Великы Лучкы, Мукачево, пак на Пряшівскій Руси – в селах Ясенов і Кленова. Наконець знова вернув ся на Підкарпатьску Русь, де мав свою остатню парафію в селі Ворочово. Одтыль одышов на пензію в році 1900. Наперед до Ужгорода і наконець до Росиґова, де і вмер. Як раз на пензії наповно присвятив ся літературній творчости.
Александр Митрак є автором дакілько десяток віршів, публіцістічных нарисів і етноґрафічных досліджінь, напрьклад „Путевые впечатлѢнія на ВерховинѢ“ із 1867-го року. Деякы фолклорны записы Митрака были включены до чотиритомного збірника Якова Головацького під назвов „Народныя пѢсни Галицкой и Угорской Руси“, котрый вышов в році 1878. Іншы творы были надрукованы в збірнику „Избранныя сочиненія“ із 1942-го року.
Митрак публіковав за свої властны грошы в році 1881 монументалный „Русско-мадьярскій словарь“, што быв словник російского літературного языка із його мадярьскыма еквівалентами, до якого Митрак додав і список русиньскых слов. Друга часть словника під назвов „Мадьярско-русскій словарь“, была выдрукована аж по його смерти, в році 1922. Тоты словникы мають велике значіня, была то єдна із найвызначніішых робот русиньской інтеліґенції. Як раз за тоты заслугы быв у Мукачові в році 1931 окдрытый памятник Александра Митрака і в тім місті выникнло і общество, котре несло його мено. Александр Митрак вмер 17-го марца 1913-го року.
Оброблено за: П. Р. Магочій – Енциклопедія історії та культури карпатських русинів.
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА