Недавно припомянули сьме собі округлу річніцю – 170 років од народжіня родака із села Кобылніці, на теріторії днешньой Словакії, священика, котрого жывот є повязаный із душпастырьсков службов меджі русиньскыма еміґрантами і вкладом до того, же Русины почали в Америці переходити на православіє. Його мено є Алексій Товт.
Народив ся Алексій Товт 18-го марца 1854-го року до родины ґрекокатолицького священика Юрія Товта. Священиком окрім Алексія став і його брат Віктор, а їх стрыко, Николай Товт, быв од 1876-го до 1882-го року, коли умер, третім єпіскопом Пряшівской єпархії.
Куртый жывот женатого священика
Алексійови дістало ся доброй освіты. Окрім русиньского і мадярьского языка овладав і російскый, німецькый а латиньскый язык, но так само біблічный ґрецькый. Єден рік штудовав на римокатолицькій семінарії в Стреґоні, пак быв три рокы в Ужгородьскій духовній семінарії, і свої штудії докінчів у Пряшові.
По штудіях оженив ся з Розалійов Мигаличовов, котра так само была із родины священика, і дня 18-го апріля 1878-го року прияв рукоположіня на священика з рук свого стрыка – владыкы Николая. Установленый быв за каплана до парохії Гомроґд, на теріторії днешнього Мадярьска. Но родинный жывот быв про молодого священика барз куртый. Скоро вмерла му жена, а так само і єдиный сын.
Николай Товт дістав посаду архіаваріуса Пряшівской єпархії, і од 1881-го року учів канонічне право і церьковну історію на Пряшівскій ґрекокатолицькій богословскій семінарії.
Місія в США і апостол православія
У 1889-ім році дістав нову задачу. Кедьже в тім часі велике чісло Русинів одходило за роботов до Америкы, треба было про них забезпечіти і духовну службу. На жадость парохії при Храмі Пресвятой Дівы Марії в Міннеаполіс, в штаті Міннесота, котра просила о духовного отця, отець Алексій одходить до Споєных штатів, де быв установленый за духовного той парохії.
Од початку неґатівно приятый отець Алексій, з боку домашнього римокатолицького клеру, мусив безперерывно рішыти намагы римокатолицькых єпіскопів о запанованя над ґрекокатолицькым духовенством і віруючіма. То довело го аж до того, жебы задумати ся над свойов віров.
8-го децембра 1890-го року написав писмо на Російскый конзултат в Сан Франціско з вопросом, ці мають єпіскопа, і просив контакт на нього. Так почала корешпонденція і особны стрічі з єпіскопом санфранціскым Владиміром Соколовскым.
27-го януара 1891-го року отець Алексій скликав міморядну громаду рады і віруючіх парохії, на котрій єдномысельно схвалили переход на православіє. У фебруарі пак Алексій Товт вєдно з віруючіма пришли на Російскый конзултат, де стрітили ся з православным владыком Владиміром. Там ґрекокатолицькый священик выголосив свою тугу служыти Православній церькви.
На основі того были пак по дакілько місяцях отець Алексій і його парохіаны, котрых было 361, офіціално Священным сінодом Російской православной церькви прияты до Православной альяшской і алевтаньской єпархії.
Алексій Товт пропоновав і іншым ґрекокатолицькым парохіям наслідовати його приклад, і в часі його смерти у 1909-ім році на православіє і вдяка ньому перешло понад 25 тісяч віруючіх, з того три четвертины творили Русины, котры пришли до США з Лемковины.
Бізовно тому допоміг і жывот отця Алексія. Акцентовав выхову, терезвость, чістоту, учіня од дітьского віку реліґійному і богослужобному жывоту. Быв узнаваным казательом. Часто посылали го проповідати до славяньскых комуніт в Споєных штатах, докінця і до Канады, де поясньовав розділы меджі Православнов церьквов і іншыма хрістіаньскыма ісповіданями.
Жебы помочі переходу на православіє штонайвекшій кількости людей, отець Алексій допоміг церькви основати і Русское Православное Кафтолическое Общество Взаимнопомощи у 1895-ім році.
Православный святый
Алексій Товт поважовав Росію за духовного покровителя православной віры, і намагав ся пересвідчіти америцькых Русинів, жебы прияли російску ідентічность і російскый язык як свій літературный язык. Так само опубліковав дакілько трактатів, в котрых передовшыткым крітіковав Рим, што пак вышло і книжно в штирьох томах по його смерти.
Отець Алексій Товт вмер 7-го мая 1909-го року у Вілкс-Баррі, в штаті Пенсілванія. Похованый быв у Святотихоньскім монастырю в Южнім Канаані. За свою роботу на ниві православія быв отець Алексій святочно канонізованый – выголошеный за святого – приписаный до лику святых, 7-го мая 1994-го року Православнов церьквов у Америці.
До того акту вів і далшый факт. Сім років по смерти святого Алексія было його тіло найджене непорушене.
Мощі нашого русиньского родака суть і на теріторії Словакії. Мож їх найти в єпіскопскій каплічці на Уряді Єпархіалной рады Михалівско-кошыцькой єпархії в Михалівцях, а так само в Храмі Рождества Пресвятой Богородіці в Земпліньскій Шырокій.