В пятніцю, 21-го апріля 2017-го року, умер в Братіславі доц. Василь Хома, к. н., русиньскый педаґоґ, літературный крітік, діпломат і сполоченьскый актівіста.
Народив ся 18-го мая 1927-го року в селі Микова в родині земледілців. До школы зачав ходити в роднім селі, до міщанкы ходив у Міджілабірцях, пак штудовав на ґімназії в Пряшові і зматуровав на ґімназії в Гуменнім. Російску філолоґію зачав штудовати на Філозофічный факулті Універзіты Коменьского в Братіславі і закінчів єй на Філозофічній факулті Петербурзькой універзіты, у втогдышнім Ленінґраді (р. 1956).
Іщі на ґімназії зачав занимати ся літературов, з тым заміром і штудовав філолоґію. В тій области зачав робити як асістент на Высокій школі педаґоґічній в Пряшові, де быв два рокы, так одышов робити централного школьского іншпектора, і потім наступив на Філозофічну факулту Універзіты Коменьского в Братіславі (р. 1960). Ескстерну ашпірантуру собі робив на Філозофічній факулті Карловой універзіты в Празі і кандідатьску роботу обгаїв у 1965-ім році на тему Російска літературна крітіка 20-ых років. На доцента ся габілотовав у 1969-ім році з темов Од футурізма ку літературі.
Од 1969-го року до 1973-го року быв на посаді заступника міністра културы Словацькой соціалістічной републікы. Пак перешов на Міністерство загранічных діл Чехословацькой соціалістічной републікы, де быв у різных діпломатічных функціях – першый радник амбасады ЧССР в Белґії (1973 – 1977), ведучій одділіня Бенелукс/южна Европа (1977 – 1980), шеф амбасады ЧССР в Републіці Заїр (1980 – 1984), радник міністра (1984 – 1985). Потім три рокы, кідьже пожадав о увольніня із діпломатічных служб, робив у Словацькій народній раді (парламент), одкыль мусив одыйти про несогласны політічны погляды і вернув ся до школства, на Педаґоґічну факулту Універзіты Коменьского в Братіславі, де робив до септембра 1993-го року.
Од кінця 50-ых років ХХ. столітя написав веце як 200 статей, рецензій, науковых досліджінь, 6 моноґрафій, быв автором учебників русиньской літературы, приготовив три річникы Русиньского літературного алманаху. Є автором книжкы Розвиток русиньской поезії на Словакії од 20-х до 90-х років ХХ. столітя (написана по україньскы). Зо свойов женов Марійов Хомовов, родженов Дупканічовов, выдали моноґрафії Возроджіня Русинів. Выв першым председом Сполку русиньскых писателів Словеньска.
Русины смертьов Василя Хомы стратили вызначного чоловіка, котрый в русиньскім руху, головно у сфері літературы, літературной наукы, зохабив свій слід. Вічная память!
ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА