Днес, 85 років кінчыт Михайло Алмашій, русиньскій діяч з Підкарпатской Руси, долголітній ведучий Общества ім. Александра Духновича, учытель, академіцкій выкладач, языкознавця, лінґвіста, дириґент і, хоц мало хто о тым знат, активний колиси спортовец.
Вродил ся Михайло Алмашій 2. жолтня (октобра) 1930 р. в селі Ромочевиця к. Мукачева (товды Підкарпатска Русь в рамках Чехословациі) в вельодітній родині. В рр. 1941-45 вчыл ся в мукачівскій ґімназиі, а в рр. 1949-54 студиювал росийску філолоґію на Ужгородскым Університеті. 43 рокы был учытельом середньой школы. Опубликувал ок. 80 статій з обшыри педаґоґікы.
Єст автором сучасной ґраматикы русиньского языка і вельох інчых русиністичных прац. Доднес бере активну участ в процесі кодифікациі підкарпатского стандарду русиньского языка, пишучы, фурт выдаючы новы книжкы, словникы і лексиконы.
Послідню свою роботу – Русинсько-славянськый лексикон, вказал на IV Медженародным Конґресі Русиньского Языка, котрий проходил 23.-25. вересня (септембра) т.р. в Пряшові. То величезна, понад 600-сторінна книга, в котрій, окрем обшырного вступу з характеристиком поєдных языків, соспоставлят русиньску лексику попри білорускых, украіньскых, росийскых, польскых, словацкых, чешскых, болгарскых, сербскых, словеньскых і македоньскых одповідниках.
Михайло Алмашій был гостьом нашого проґраму «Языковий Гокус Покус». Пониже – кавальчык обшырного інтервю.
Желаме Вам, пане Михайле, вшыткого доброго, дуже здоровля і силы в штоденній роботі!